Добрунов Леонід Георгійович
ДОБРУНО́В Леонід Георгійович (24. 02(09. 03). 1907, Полтава — 1982) — вчений-агроном. Доктор біологічних наук (1952), професор (1953), член-кореспондент АН Казах. РСР (1954). Закін. Полтав. с.-г. інститут (1927). У 1927–30 працював на Носів. с.-г. дослід. станції (нині Черніг. обл.); 1931–37 — зав. фізіол. і агрохім. лаб. ВНДІ конопель (нині Інститут луб’яних культур УААН, м. Глухів Сум. обл.), водночас 1933–37 — завідувач кафедри фізіології рослин Глухів. с.-г. інституту; 1937–40 — старший науковий співробітник лаб. фітоморфогенезу АН СРСР, 1941–45 — Інституту фізіології рослин АН СРСР (Москва); 1945–58 та 1961–68 — завідувач відділу Інституту ботаніки АН Казах. РСР; 1958–61 — зав. лаб. Інституту біології Башкир. філії АН СРСР. Основний напрям наукових досліджень — особливості росту й розвитку, мінерал. живлення конопель. Обґрунтував фізіол. основи рац. техніки застосування добрив, теорію цикліч. старіння й омолодження рослин.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Особенности роста конопли при недостаточном количестве питательных веществ в почве // Докл. АН СССР. 1934. Т. 1, № 5; Повышение стойкости пшеницы к засухе и засолению // Вест. АН Казах. ССР. 1946. № 7–8 (співавтор); К. А. Тимирязев — великий русский ученый и гражданин. Алма-Ата, 1949; Физиологические изменения в онтогенезе растений. Алма-Ата, 1956; Биологические основы применения удобрений. Алма-Ата, 1970; Минеральное питание риса. Алма-Ата, 1972 (співавтор).
Рекомендована література
- Липшиц.