Добрянський Лев Володимирович
ДОБРЯ́НСЬКИЙ Лев Володимирович (крипт. — Л. Доб-ий; 1862, за ін. даними — 1864, 1865, Одеса — осінь 1941, за ін. даними — 1942, там само) — майстер з виготовлення скрипок. Закін. Рішельєв. ліцей. До 1903 і після 1923 працював в Одесі, 1903–07 — у Мюнхені, 1907–23 — інструм. майстром Придвор. оркестру (від 1917 — Держ. оркестру) у Петрограді (нині С.-Петербург). Створив бл. 30-ти скрипок, найвідоміша серед них — «Германия» (1910–13 на ній грав чес. музикант Я. Кубелик; нині її місцезнаходження невідоме). В РФ збереглася низка інструментів роботи Д., зокрема 2 скрипки й альт (1900–02, в Інституті театру, музики та кінематографії в С.-Петербурзі), скрипки «Шутка» й «СССР» (у Держ. центр. музеї муз. культури в Москві). Сформулював осн. закон скрипки — закон взаємодії тиску струн і опору корпуса, на основі якого докорінно змінив її конструкцію, за що його називали майстром-експериментатором. Створив власну модель скрипки «Революціонерка». Сприяв налагодженню серій. виробництва скрипок в Україні. 2003 у Києві засн. Всеукр. конкурс майстрів-художників смичк. інструментів ім. Д. Автор нарису «Усовершенствование струнных музыкальных инструментов по известному способу, изобретенному Л. В. Добрянским», зб. віршів «Вспышки и порывы» (обидва — 1891), «Из мира дум и грез» (1895; усі — Одеса), ст. «Руководство к оценке и приобретению струнных инструментов» // «Южный муз. вест.», 1916, № 5–6, 9–10, 13–14, 15–16; лібрето до опери А. Федорова «Бахчисарайський фонтан» (поставл. 1895 у Катеринославі, нині Дніпропетровськ).
Рекомендована література
- Осипов И., Шулов М. Скрипка «СССР» (творчество скрипичного мастера Л. В. Добрянского) // Изв. 1937, 4 апр.;
- Анісімов В. Лев Добрянський і його скрипки // Рад. музика. 1938. № 2;
- Радин А. Скрипка (творческая работа мастера Добрянского) // Сов. Украина. 1939. № 73;
- Стахов В. Творчество скрипичного мастера: Путеводитель. Ленинград, 1964;
- Бєлоусов А. Таємниця скрипки // ДТ. 1996, 6–12 січ.
Завантажити статтю
Людина 