Добрянський Лев Володимирович

ДОБРЯ́НСЬКИЙ Лев Володимирович (крипт. — Л. Доб-ий; 1862, за ін. даними — 1864, 1865, Одеса — осінь 1941, за ін. даними — 1942, там само) — майстер з виготовле­н­ня скрипок. Закін. Рішельєв. ліцей. До 1903 і після 1923 працював в Одесі, 1903–07 — у Мюнхені, 1907–23 — інструм. май­стром Придвор. оркестру (від 1917 — Держ. оркестру) у Петро­граді (нині С.-Петербург). Створив бл. 30-ти скрипок, найві­доміша серед них — «Германия» (1910–13 на ній грав чес. музикант Я. Кубелик; нині її місце­знаходже­н­ня неві­доме). В РФ збереглася низка інструментів роботи Д., зокрема 2 скрипки й альт (1900–02, в Ін­ституті театру, музики та кінемато­графії в С.-Петербурзі), скрипки «Шутка» й «СССР» (у Держ. центр. музеї муз. культури в Москві). Сформулював осн. закон скрипки — закон взаємодії тиску струн і опору корпуса, на основі якого докорін­но змінив її кон­струкцію, за що його називали май­стром-екс­периментатором. Створив власну модель скрипки «Революціонерка». Сприяв налагоджен­ню серій. виробництва скрипок в Україні. 2003 у Києві засн. Всеукр. конкурс майстрів-художників смичк. інструментів ім. Д. Автор нарису «Усовершенствование струн­ных музыкальных инструментов по известному способу, изобретен­ному Л. В. Добрянским», зб. віршів «Вспышки и порывы» (обидва — 1891), «Из мира дум и грез» (1895; усі — Одеса), ст. «Руководство к оценке и приобретению струн­ных инструментов» // «Южный муз. вест.», 1916, № 5–6, 9–10, 13–14, 15–16; лібрето до опери А. Федорова «Бахчисарайський фонтан» (по­ставл. 1895 у Катеринославі, нині Дні­пропетровськ).

Завантажити статтю