Добрянський Павло Казимирович

ДОБРЯ́НСЬКИЙ Павло Казимирович (06. 03. 1930, с. Тарасівка, нині Жмерин. р-ну Вінн. обл. — 14. 09. 2011, Івано-Франківськ) — прозаїк-гуморист. Член НСПУ (1971). Обл. літ. премії ім. М. Ірчана (1980), ім. В. Стефаника (1999). Закін. Львів. мед. інститут (1959). Працював в аптеці. 1975–90 — відп. секр. Івано-Фр. організації СПУ. Від 1997 — заступник гол. ред. літ.-худож. ж. «Перевал» (Івано-Франківськ). Автор зб. оповідань «Сиджу собі та й думаю» (Станіслав, 1962), «А дзуськи!» (Л., 1964), «Сказано — зроблено» (Уж., 1968), «Лепеха в раю» (К., 1970; 1990), «Оце ситуація!» (Уж., 1972), «Електронна сваха» (К., 1975), «Веселе гроно» (Уж., 1976), «Лукаві замашки» (К., 1979), «Нептун у коморі» (Уж., 1980), «Тонка натура» (К., 1982), «Тещина стратегія» (Уж., 1985), повістей «Чоколядовий капелюх» (Уж., 1989), «Веселий аптекар» (Коломия, 2003). Гумор Д. спрямов. на соц. явища, обстоює право людини на гідне життя, протистоїть бездуховності й знеособленню. Окремі твори Д. перекладено нім., рос., угор., молд. та ін. мовами.

Завантажити статтю