Договірне право

Визначення і загальна характеристика

ДОГОВІ́РНЕ ПРА́ВО  — система правових норм, що регулюють договірні відносини; інститут низки галузей законодавства (цивільного, трудового, екологічного тощо). У цивіл. законодавстві України норми Д. п. вміщені переважно у Цивіл. кодексі, зокрема у ст. 41 зазначено, що угоди можуть бути одно-, дво- чи багатосторонніми (договори). На договори як вид угод поширені заг. положення 3-ї глави Цивіл. кодексу про форму та ін. умови дійсності угод, підстави та наслідки визнання їх недійсними тощо. Деякі норми Д. п. регламентовані у заг. положеннях про зобов’язання (глави 14–19). Окремим видам договір. зобов’язань присвяч. глави 20–38 3-го розділу («Зобов’язальне право»); зовн.-торг. угоди (договори) — у розділі 8 («Правоздатність іноземних громадян та осіб без громадянства. Застосування цивільних законів іноземних держав і міжнародних договорів»). Д. п. включає і ті норми заг. положень Цивіл. кодексу, які визначають правовий статус фіз. та юрид. осіб, ін. суб’єктів цивіл. права, положення про представництво, довіреність, позовну давність тощо. У системі Д. п. виділяють також заг. положення про договори (поняття договору та його види, принципи Д. п., порядок укладення, зміни або розірвання договорів тощо). Договірні зобов’язання класифікують за ознаками, що характеризують правовий наслідок (юрид. мету) укладення того чи ін. договору. За цим критерієм виділяють договори про передачу майна у власність, повне госп. відання або оперативне упр. (купівля-продаж, поставка, контрактація, міна, дарування, постачання енергет. та ін. ресурсами через приєднану мережу тощо); про передачу майна у тимчас. користування (майновий найм, оренда, лізинг, житл. найм, безоплатне користування майном тощо); про виконання робіт (підряд, підряд на капітал. будівництво, виконання проект. і розвідув. робіт, проведення аудита тощо); на передачу результатів твор. діяльності (автор., ліцензійні договори, договори на передачу наук.-тех. продукції тощо); про надання послуг (перевезення, страхування, доручення, комісія, зберігання, кредит. договір тощо); сумісну діяльність (установ. договір, угоди про наук.-тех. співробітництво тощо). Ці договори становлять систему Д. п. Окремі види договорів, окрім Цивіл. кодексу, врегульовані також числен. підзакон. актами — положеннями, правилами, статутами, типовими договорами тощо.

Завантажити статтю