Договірне право

Визначення і загальна характеристика

ДОГОВІ́РНЕ ПРА́ВО — система правових норм, що регулюють договірні від­носини; ін­ститут низки галузей законодавства (цивільного, трудового, екологічного тощо). У цивіл. законодавстві України норми Д. п. вміщені пере­важно у Цивіл. кодексі, зокрема у ст. 41 за­значено, що угоди можуть бути одно-, дво- чи багато­сторон­німи (договори). На договори як вид угод поширені заг. положе­н­ня 3-ї глави Цивіл. кодексу про форму та ін. умови дійсності угод, під­стави та наслідки ви­зна­н­ня їх недійсними тощо. Деякі норми Д. п. регламентовані у заг. положе­н­нях про зобовʼяза­н­ня (глави 14–19). Окремим видам договір. зобовʼязань присвяч. глави 20–38 3-го роз­ділу («Зобовʼязальне право»); зовн.-торг. угоди (договори) — у роз­ділі 8 («Право­здатність іноземних громадян та осіб без громадянства. За­стосува­н­ня цивільних законів іноземних держав і між­народних договорів»). Д. п. включає і ті норми заг. положень Цивіл. кодексу, які ви­значають правовий статус фіз. та юрид. осіб, ін. субʼєктів цивіл. права, положе­н­ня про пред­ставництво, довіреність, позовну давність тощо. У системі Д. п. виділяють також заг. положе­н­ня про договори (поня­т­тя договору та його види, принципи Д. п., порядок укладе­н­ня, зміни або ро­зірва­н­ня договорів тощо). Договірні зобовʼяза­н­ня класифікують за ознаками, що характеризують правовий наслідок (юрид. мету) укладе­н­ня того чи ін. договору. За цим критерієм виділяють договори про пере­дачу майна у власність, повне госп. ві­да­н­ня або оперативне упр. (купівля-продаж, по­ставка, контрактація, міна, дарува­н­ня, по­стача­н­ня енергет. та ін. ресурсами через при­єд­нану мережу тощо); про пере­дачу майна у тимчас. користува­н­ня (майновий найм, оренда, лізинг, житл. найм, без­оплатне користува­н­ня майном тощо); про викона­н­ня робіт (під­ряд, під­ряд на капітал. будівництво, викона­н­ня проект. і роз­відув. робіт, проведе­н­ня аудита тощо); на пере­дачу результатів твор. діяльності (автор., ліцензійні договори, договори на пере­дачу наук.-тех. продукції тощо); про на­да­н­ня послуг (пере­везе­н­ня, страхува­н­ня, доруче­н­ня, комісія, зберіга­н­ня, кредит. договір тощо); сумісну діяльність (установ. договір, угоди про наук.-тех. спів­робітництво тощо). Ці договори становлять систему Д. п. Окремі види договорів, окрім Цивіл. кодексу, врегульовані також числен. підзакон. актами — положе­н­нями, правилами, статутами, типовими договорами тощо.

В. В. Луць

Завантажити статтю