Дозвіл правовий

Визначення і загальна характеристика

ДО́ЗВІЛ ПРАВОВИ́Й — перед­бачена законом міра можливої поведінки, що забезпечує задоволе­н­ня субʼєктивних прав та юридичних інтересів особи. Д. п. створює сприятливі умови для реалізації прав, інтересів особи у межах закону, ви­значає позитивну правову мотивацію, перед­бачає можливість під­вище­н­ня позитив. активності субʼєктів у сфері права, спрямов. на впорядкува­н­ня сусп. від­носин. Д. п. виконується добровільно, за­охочується державою як засіб забезпече­н­ня правомір. поведінки. Функції Д. п. характеризуються як напрями його впливу на процес правового регулюва­н­ня сусп. від­носин: стимулююча функція сприяє формуван­ню соціально актив. поведінки громадянина; комунікативну роль ви­значає зміст інформації, на­даної субʼєктам у сфері права від імені органу упр.; оціночна функція встановлює можливість субʼєкта ви­значати характер поведінки з по­гляду її від­повід­ності до­зволеному та зʼясувати ступ. корисності такої поведінки для су­спільства; гарантуюча функція створює умови для забезпече­н­ня правової поведінки та гарантується державою покладе­н­ням обовʼязків на ін. субʼєктів і можливістю зверне­н­ня за захистом до держави при наявності пере­шкод у реалізації Д. п.; виховна роль полягає у створен­ні умов формува­н­ня поведінки, правомір. і корисної з по­гляду інтересів су­спільства, держави.

С. В. Бобровник

Завантажити статтю