Дозорець В’ячеслав Мойсейович
ДОЗО́РЕЦЬ В’ячеслав Мойсейович (07. 10. 1941, м. Уральськ, Казахстан — 1993, Ізраїль) — графік. Заслужений художник України. Член СХУ (1981). Дипломант низки респ. та всесоюз. книжк. конкурсів. Закін. Укр. полігр. інститут у Львові (1965). Працював 1973–74 ст. худож. редактором експерим. бюро при видавництві «Дніпро»; відтоді — на творчій роботі. Учасник респ., всесоюз., міжнар. мистецьких виставок від 1964. Виготовлені ним художні оригінали окремих елементів оформлення вдало створюють образний конструктивно-функціонал. стрій книжки. Оформляв журнали, книжки, альбоми; створив кілька перших поштових марок незалеж. України, працював над замовленнями пошт. відомства Японії. Улюблена техніка — гравюра на дереві; відомий рисувальник (олівець, перо, туш), аквареліст. Проілюстрував кілька збірок у серіях «Перлини світової поезії», «Народні прислів’я і приказки», оформив серію «Бібліотека української літератури»; розробив макети для альбому «Сергій Шишко» (1977), кн. «Новий нечистий із самого пекла» А. Хансен-Таммсааре (1978), «Песни» П.-Ж. Беранже (1980), книг-альбомів «Київ Михайла Булгакова» (1990) та «Крим Максиміліана Волошина» (1994; усі — Київ). Серед гравюр — «Калина», «У катакомбах» (обидві — 1971), «П. Тичина» (1973).
Рекомендована література
- Клюкін Г. Книжковий дизайнер // Вітчизна. 1983. № 6.