Доктор наук

ДО́КТОР НАУ́К  — науковий (до 1992 — вчений) ступінь, що присуджують особам, які мають вищу освіту, глибокі фахові знання, значні досягнення в певній галузі науки та захистили відповідну дисертацію. У СРСР, зокрема й в УРСР, запроваджено 1934. Його присуджувала ВАК СРСР. Нині цим займаються спеціаліз. вчені ради та ВАК України. Наук. ступінь Д. н. присуджують за результатами прилюд. захисту дис. спеціаліз. вчені ради, а ВАК проводить експертизу дисертац. робіт, розгляд атестац. справ здобувачів та видачу дипломів Д. н. на підставі рішень спеціаліз. вчених рад та атестац. висновку президії ВАК. Рішення спеціаліз. вченої ради про присудження наук. ступеня Д. н. набирає чинності з дня прийняття президією ВАК рішення про видачу відповідного диплома. Як правило, наук. ступінь Д. н. присуджують фахівцям, котрі до цього мали наук. ступінь канд. н. Проте доктор. дис. може захищати і здобувач, який не має наук. ступеня канд. н., але у цьому разі він повинен до захисту дис. скласти канд. іспити відповідно до встановленого порядку. Доктор. дис. повинна містити наук. положення та наук. обґрунт. результати у певній галузі науки, що розв’язують важливу наук. або наук.-прикладну проблему і щодо яких здобувач є суб’єктом автор. права. Документом, що засвідчує присудження наук. ступеня Д. н., є диплом Д. н. Порядок присудження наук. ступенів в Україні регламентується постановою КМ України від 7 березня 2007. З метою захисту дипломів Д. н. від підробок Уряд України постановою від 17 листопада 1997 запровадив від 1 березня 1998 видачу нових дипломів, захищених охорон. нумерованою голограмою, а також встановив, що видані ВАК дипломи Д. н., описи яких затверджено КМ України від 17 березня 1993, є дійсними. В Україні визнають дійсними дипломи Д. н., видані атестац. органами СРСР і РФ за результатами захистів дис. або рішень вчених рад до 1 вересня 1992. Станом на кін. 2006 в Україні, за даними Держкомстату, працювало понад 12,5 тис. Д. н.

Завантажити статтю