Долгий Олег Васильович
ДО́ЛГИЙ Олег Васильович (02. 01. 1950, с. Бабин Кельменец. р-ну Чернів. обл.) — хоровий диригент, педагог. Професор (2004). Заслужений працівник культури України (1996). Закін. Київську консерваторію (1975; кл. О. Міньківського, М. Щоголя). Відтоді до 1982 служив і працював у системі МВС. Від 1982 — викладач Київ. університету культури і мистецтв; одночасно від 1982 — керівник укр. нар. хорів «Либідь» (Палац культури ВАТ «Більшовик»), від 1996 — «Стежина» (корпорація «Укравтодор»). Гастролює за кордоном. Упорядник спогадів М. Антоновича «Людина-легенда» (2000) та «Мирослав Антонович “Між двома світовими війнами”: Спогади в 2-х ч.» (2003; обидві — Київ). Автор низки статей в період. виданнях України та США, зокрема «Майстерність диригента — майстерність колективу» // «КіЖ», 1984, 13 трав.; «Сибірський соловейко» // «Музика», 1993, № 5; «Свято хору на столичній сцені» // «КіЖ», 2004, 9 черв.