Долгополов Володимир Федорович
ДОЛГОПО́ЛОВ Володимир Федорович (05. 07. 1951, Вінниця) — режисер, актор, педагог. Заслужений діяч мистецтв РФ (1993). Закін. Київ. інститут театр. мистецтва (1981; кл. В. Неллі). Працював арт. Вінн. (1968–73, з перервою), реж.-постановником Рівнен. (1979–81) і гол. реж. Черкас. (1981–86) театрів ляльок. Поставив низку вистав у Мурман., Краснодар. (обидва — РФ), Полтав., Львів., Центр. (Софія) театрах ляльок та у Черкас. муз.-драм. театрі. Від 1986 — худож. кер. Астрахан. театру ляльок (РФ); водночас 1995–2000 — в. о. доцент, завідувач кафедри мистецтва театру ляльок Астрахан. консерваторії. Автор п’єс «Емелино хотенье по щучьему веленью», «Добро пожаловать, Пингвин!», «Курочка Рябушка», «Мерзни, мерзни, волчий хвост!».
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Солдат («Майська ніч» за М. Гоголем), Генерал («Великий Іван» С. Преображенського, С. Образцова), Ісидор, Творець («Чортів млин», «Божественна комедія» І. Штока).
- Основні вистави
- «І-го-го» Є. Сперанського (1980), «Дзвони міста Лебединця» І. Карнаухової, Л. Браусевич (1982), «Казка про мертву царівну та сімох богатирів» (1984), «Казка про царя Салтана» (2003) за О. Пушкіним, «Кицин дім» С. Маршака (1988), «Чарівна лампа Аладдіна» Н. Гернет (1991), «Божественна комедія» І. Штока (1996), «Сонечко та снігові чоловічки» О. Веселова (2001), «Лікар Айболить» за К. Чуковським (2005).
Завантажити статтю
Людина 
