ДОЛГУ́ШИН Донат Олександрович (16(29). 10. 1903, м. Пенза, Росія — 01. 02. 1995, С.-Петербург) — вчений-селекціонер у галузі рослин­ництва. Доктор біо­логічних наук (1936, без захисту дис.), академік УААН (1991), Рос. академії с.-г. наук (1948). Сталінcька премія (1941), Держ. премії УРСР у галузі н. і т. (1974), СРСР (1979). Державні нагороди СРСР. Закін. Тифліс. політех. ін­ститут (нині Тбілісі, 1927). Працював на Ґянджин. дослід. селекц.-генет. станції (Азербайджан, 1928–31); від 1931 — у Селекц.-генет. ін­ституті УААН (Одеса): заст. дир. з наукової роботи (1941–44 та 1951–66), зав. лаб. управлі­н­ня роз­витком рослин (1964–66), біо­логії роз­витку с.-г. рослин (1966–88), радник дирекції (1988–92). Осн. наук. праці присвяч. закономірностям індивід. роз­витку рослин та про­блемам насін­ництва. Досліджував роль світлового чин­ника в яровизації вегетуючих рослин різних с.-г. культур, що зумовило пере­гляд уявлень про особливості стадії яровизації. Д. — один з авторів єдиної в СРСР системи насін­ництва зерн. колосових культур (пшениці, жита, ячменю та ін.), яка дала змогу під­вищити валові збори та стабільність врожаїв. Ви­вчав також пита­н­ня біо­логії запиле­н­ня, заплідне­н­ня та роз­витку рослин (між­сорт. та внутр.-сорт. запиле­н­ня, умови формува­н­ня батьків. та материн. спадковості, концентрація та закріпле­н­ня в потомстві найважливіших біол. та господарсько цін­них ознак і властивостей). За­ймався селекцією, зокрема пошуком методів та при­йомів селекц. процесу зерн. культур шляхом добору пар для схрещува­н­ня з викори­ста­н­ням поперед. стадійного аналізу. Ви­вчав біол. закономірності роз­витку пшениці. Автор сорту ярої мʼякої пшениці Одеська 13; спів­автор сортів озимої мʼякої пшениці Одеська 3, 12, 51 та 66.