Долинський район

Визначення і загальна характеристика

ДОЛИ́НСЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у пів­ден­но-східній частині Кірово­градської області. Утвор. 1923. Пере­бував у межах Криворіз. округи. Від 1932 — у складі Дні­проп., від 1937 — Микол., від 1939 — Кіровогр. обл. Про заселе­н­ня тер. р-ну у давні часи свідчать непоодинокі знахідки предметів праці, мисливства та зброї доби пізнього камʼяного віку та археол. дослідж. курганів побл. сіл Пʼятихатки (1988, знято з обліку) і Новосавицьке (1989), де виявлено обезголовлену камʼяну бабу та лобову прикрасу збруї коня (золото, 150 г). Жит. потерпали від голодомору 1932–33. Від 8 серпня 1941 до 13 березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Нацисти вивезли на каторжні роботи до Німеч­чини 2018, роз­стріляли 2081 особу. На фронтах 2-ї світової війни загинуло 4,1 тис. жит. Площа 1,3 км². Насел. 38 263 особи (2001, складає 90,2 % до 1989), пере­важно українці, проживають також росіяни, білоруси, молдавани. У складі Д. р. — м. Долинська (райцентр), смт Молодіжне та 47 сільс. насел. пунктів. Залізнич. вузол Долинська, залізничні ст.: Згода, Тимкове, Червоне Озеро, роз­ʼ­їзд Маржанівський. Знаходиться у межах пд. від­рогів Придні­пров. височини. Поверх­ня — пологохвиляста височина, роз­членована долинами річок, балками і ярами. Корисні копалини: граніти (Марфів. та Іванівський карʼєри), глини (Олександрів. карʼєр), піски, вапняки. На Зх. тече р. Інгул, є нерідко пере­сихаючі річки: Березівка (бас. Пд. Бугу), Боковенька, Бокова (обидві — бас. Дні­пра). Створ. штучні водо­ймища заг. пл. водного дзеркала 1,6 тис. га. Ґрунти пере­важно чорноземні. Пл. лісів і чагарникових насаджень 7 тис. га: дуб — 60 %, ясен, акація, клен. У р-ні — заг.-держ. значе­н­ня дендрол. парк Веселі Боковеньки та ботан. заказник Боковеньківська балка; місц. значе­н­ня ландшафтні заказники Гурівський, Ур­очище сад, Золота балка, Балка Новоолександрівська, ботан. заказники Блакитний льон, Василівська балка, Катеринівська балка, Цілина, Верхівʼя Ситаєвої балки, Верхівʼя Кіровської балки, Клавина балка, Братолюбівська балка, орнітол. заказник Шмалієвський, ботан. памʼятки природи Дуби в Гурівському лісництві, Дуб пірамідальний, заповід­ні ур­очища Наталіївське, Олександрівська балка, Зелений гай. Пере­важають під­приємства харчової промисловості та з виробництва буд. матеріалів; найбільші роз­таш. у райцентрі. Осн. галузь с. господарства — рослин­ництво (озима пшениця, ячмінь, соняшник, кукурудза, соя, цукр. буряки); працює птахокомбінат. Пл. с.-г. угідь 110,2 тис. га, з них орних земель — 97,8 тис. га, пасовищ і сіножатей — 11,8 тис. га. С.-г. діяльністю за­ймаються (2006) Долин. сортови­пробувал. станція (1,8 тис. га угідь), 1 ЗАТ, 3 с.-г. ТОВи, 5 ТОВів, 1 селян.-фермер. обʼ­єд­на­н­ня, 13 приват. с.-г. під­приємств, 137 селян.-фермер. госп-в. У Д. р. — 26 заг.-осв. шкіл, Будинок дит. творчості, ДЮСШ, між­шкіл. навч.-вироб. комбінат, 23 дитсадки, філія Новгородків. ПТУ; рай. та 4 дільничні лікарні, амбулаторія, 30 фельдшер.-акушер. пунктів; 19 Будинків культури, 26 б-к, рай. школа мистецтв, Долинського ра­йону історії Музей, Долинський педагогічно-меморіальний музей А. Макаренка; стадіон, 3 спорт. май­данчики зі штуч. покри­т­тям, 25 спорт. залів; від­діл. 7-ми банків. Виходить рай. г. «Долинські новини», приватна г. «Провінція». Одинадцять самодіял. колективів мають зва­н­ня «народний». Реліг. громади: 1 — УПЦ КП, 4 — УПЦ МП, 2 — християн віри євангельської, 1 — євангел. християн-баптистів, 1 — адвентистів сьомого дня, 1 — свідків Єгови. У Д. р. взято на держ. облік 45 памʼяток історії та культури, 90 — археології. Встановлено памʼятники Т. Шевченку, педагогу А. Макаренку, 26 обелісків Слави воїнам-визволителям і односельцям, які загинули під час 2-ї світової війни, мемор. дошки письмен­никам П. Вороньку та А. Тесленку, природо­знавцю М. Давидову, памʼятні знаки учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС, на честь рев. подій у грудні 1905 на ст. Долинська.

У Д. р. народилися природо­знавець, засн. дендропарку Веселі Боковеньки М. Давидов (с. Іванівка), д-ри н. економіст І. Буян, гірн. інж.-електромеханік С. Волотковський (обидва — с. Гурівка), математик Ф. Гаращенко (с. Благодатне), вет. лікар К. Секретарюк (с. Бокове, нині у складі с. Кірове); літературо­знавець, мово­знавець, поет Яр Славутич (с. Благодатне), журналіст Г. Бурейко (с. Братолюбівка); живописець І. Савенко (с. Варварівка), скульптор А. Коптєв (с. Братський Посад); Герої Рад. Союзу М. Задорожний (с. Кірове), О. Олексієнко (с. Суходільське), І. Шевченко (с. Лаврівка), повні кавалери ордена Слави М. Сичов (с. Згода), О. Сущенко (с. Братолюбівка); понад 30 р. жили та працювали поетеса Т. Журба та скульптор А. Німенко (обоє — с. Іванівка).

В. Г. Маруценко

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю