ДОЛ­ЛЕЖА́ЛЬ Микола Антонович (15(27). 10. 1899, с. Омельник Олександрів. пов. Катеринослав. губ., нині Оріхів. р-ну Запоріз. обл. — 20. 11. 2000, Москва) — фахівець у галузі атомної енергетики. Академік РАН (1962). Держ. премії СРСР (1949, 1951, 1953, 1970, 1976). Ленін. премія (1957). Двічі Герой Соц. Праці (1949, 1984). Державні нагороди СРСР і РФ. Закін. Катеринослав. реал. училище, Моск. вище тех. училище (1923). Від­тоді працював на під­приємствах хім. промисловості, зокрема у 1932–34 — тех. дир. Ленінгр. ін­ституту азот. машинобудува­н­ня (нині С.-Петербург); 1935–38 — гол. інж. заводу «Більшовик» (Київ); 1942–53 — директор і наук. кер. НДІ хім. машинобудува­н­ня; 1953–86 — директор і наук. кер., від 1986 — радник дирекції Н.-д. і кон­структор. ін­ституту енерготехніки (обидва — Москва); водночас викладав у Моск. вищому тех. училищі: від 1961 — завідувач кафедри енергет. машин і установок. Був гол. кон­структором перших рад. пром. реакторів, брав участь у побудові першої у світі АЕС, створен­ні ядер. енерго­установки для першого рад. атом. під­вод. човна. Один із роз­робників реакторів типу РБМК-1000, встановлених, зокрема, на ЧАЕС (після ката­строфи 1986 порушувалося пита­н­ня про їх недосконалість і небезпеку викори­ста­н­ня).