ДОЛОМІ́Т — мінерал класу карбонатів. На­званий на честь франц. мінералога Д. Доломʼє. Ін. назви: вапняк гіркий, вапно кремнисте, кальцит димчастий, магнезіокальцит, мурикальцит, раукальк, раутеншпат, ридольфіт, шпат доломітовий, шпат кальцієво-тальковий, шпат ромбічний, бросит (стовпчасті різновиди). CaMg [CO3]2. Сингонія тригональна. Колір білий, без­барвний, сірий, жовтий, червонуватий, коричневий. Блиск скляний до матового у дрібнозернистих і прихованокри­сталіч. агрегатах, перламутровий — у кри­сталічних. Колір риски білий. Твердість 3,5–4. Крихкий. Злам раковистий. Форми виділе­н­ня: досконалі ромбоедричні кри­стали часто вигнутої, сідлоподіб. форми, грубо- та тонкозернисті, фарфороподібні, пластинчасті та щільні масивні агрегати, прихованокри­сталічні маси. Мінерали-супутники: кальцит, магнетит, кварц. Має гідротермал. (флюїдо-метасоматичне) та осадово-хемоген­не походже­н­ня. Зу­стрічається в асоціації з галогенідами, гіпсом, ангідритом, у рудних і мінерал. жилах, у тальк. і хлорит. сланцях, у гідротермально змінених ультраоснов. породах. Є сут­тєвою складовою частиною багатьох карбонат. товщ доломітиз. вапняків. Родовища Д. роз­по­всюджені у всьому світі, в Україні — у нижньокамʼяновугіл. карбонат. товщах Складчастого Донбасу, в середньодевон. териген.-карбонат. від­кладах Волино-Поділ. плити. Роз­робляють від­критим способом, використовують у металург. виробництві, а також як буд. матеріал.