Доманівка
ДОМАНІ́ВКА — селище міського типу Миколаївської області, райцентр. Центр селищ. ради, якій підпорядк. села Забари, Зброшкове, Казаринське, Чорталка. Знаходиться на березі р. Чортала (притока Пд. Бугу), за 135 км від обл. центру та за 45 км від залізнич. ст. Вознесенськ. Має автобусне сполучення з містами Миколаїв, Вознесенськ та з сільс. насел. пунктами р-ну. Площа 5,7 км2. Насел. 6769 осіб (2001, складає 94,7 % до 1989), переважно українці, проживають також росіяни, євреї, молдавани та ін. Д. виникла на поч. 19 ст. на місці невеликого х. Худобашів. Назва с-ща походить від прізвища поміщиків Доманецьких, які наприкінці 18 ст. від уряду Рос. імперії одержали тут землі. На той час входило до Головлів. волості Ананьїв. пов. Херсон. губ. Насел. займалося землеробством, скотарством, чумацтвом, розвивалися теслярство, ковал. та кравецьке ремесла. Щотижня відбувалися базари, на яких торгували хлібом, худобою, птицею, городиною, ремісн. виробами. Внаслідок реформи 1861 за поміщиком Доманецьким залишилося 2250 дес. землі. На поч. 1880-х рр. 80 % госп-в Д. мали в середньому по 5,5 дес. землі. Щороку в с. Мостове (нині Доманів. р-ну), де був великий ринок найму с.-г. робітників, приходили тисячі людей з різних куточків Росії та України. Від 1890 діяла земська школа. 1896 тут налічувалося 208 дворів, мешкало 1489 осіб. На поч. 20 ст. внаслідок столипін. аграр. реформи 48 замож. госп-в Д. виділилися в хутори, навколо яких згодом виникли села Баришівка (знято з обліку), Забари, Казаринське, Майорське (нині у складі Д.), Чорталка. Під час 1-ї світової війни 85 % дорослого чол. населення мобілізували на фронт, внаслідок чого 1916 кількість жит. зменшилася на 400 осіб. У ході визв. змагань 1917–21 влада неодноразово змінювалася. Від 1924 — райцентр. Доманівці потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Під час нім.-фашист. окупації (5 серпня 1941 — 28 березня 1944) діяло підпілля. Від 1956 — смт. Нині функціонує низка приват. підприємств з переробки с.-г. продукції. Є 2 заг.-осв., муз. та дит. спорт. школи, 2 дитсадки; лікарня; Будинок культури, Будинок дит. творчості, Доманівський історичний музей (знаходиться у колиш. будинку поміщиків Доманецьких, 2-а пол. 19 ст.), кінотеатр, дит. та для дорослих б-ки; готель, відділ. 4-х банків. Виходить г. «Трибуна хлібороба». Реліг. громади: УПЦ МП, християн віри євангельської. Побл. Д. виявлено поховання доби бронзи (2 тис. до н. е.). Серед уродженців — економіст, чл.-кор. НАНУ С. Дорогунцов, гірн. інж., д-р тех. н. В. Клочков; жив та працював шашкіст М. Борейко. Встановлено пам’ятники воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни, учаснику воєн. дій 1918–20 М. Гуляницькому, погруддя Героя Рад. Союзу І. Лихого.