Доможаков Микола Георгійович

Визначення і загальна характеристика

ДОМОЖА́КОВ Микола Георгійович (07(20). 01. 1916, улус Хизил-Хас, нині Хакасія, РФ — 16. 11. 1976, м. Абакан, Хакасія) — хакаський письменник і перекладач. Кандидат філологічних наук (1948). Член СП СРСР (1948). Закін. Абакан. пед. інститут (1945). Учителював. Очолював Хакас. НДІ мови, літ-ри й історії (1944–55) та Хакас. відділ. СП СРСР (1949–63). Водночас від 1948 викладав в Абакан. пед. інституті. Писав хакас. і рос. мовами. Почав друкуватися від 1935. Автор поет. зб. «Стихотворениелер» («Вірші», Абакан, 1948), «Поет река Абакан» (Москва, 1957), «Кізілерге кізідеңер» («Людям про людину», 1960), «Кÿÿлбек чиллернің кöглері» («Пісні весняних вітрів», 1964; обидві — Абакан), «Приглашение» (Кызыл, 1966) та ін. Спираючись на нар. поетику й символіку, писав про минуле й сучасне рідного краю, його людей, не уникаючи при цьому штампів соцреалізму. Автор першого в хакас. літературі роману — «Ыраххы аалда» («В далекому аалі», Абакан, 1960; екранізов. 1977 під назвою «Останній рік Беркута», реж. В. Лисенко, Свердлов. кіностудія) — про пореволюц. роки в Хакасії. Писав також для дітей. Переклав низку творів В. Шекспіра, О. Пушкіна, М. Горького, Я. Райніса та ін. Цікавився укр. літ-рою. 1972 відвідав Україну, брав участь у Днях хакас. літ-ри в Запоріжжі. Підтримував дружні і творчі зв’язки з укр. письменником О. Юренком. Вперше хакас. мовою переклав твори Т. Шевченка «Заповіт», «О люди! люди небораки!», які опублікував у власній зб. «Стихтар» («Вибрані вірші», Абакан, 1955), а трансформацію вірша «Не завидуй багатому» — у г. «Ленин чолы» («Ленін. шлях», 1972, 28 вересня). Уточнений переклад «Заповіту» ввійшов до антології «Тарас Шевченко. “Заповіт” мовами народів світу» (К., 1964; 1989). Переклав також окремі твори Лесі Українки, П. Тичини та ін. укр. поетів. Вірші Д. публікувалися в Україні в перекладах П. Ребра, В. Омельченка, А. Рекубрацького.

Завантажити статтю