Домра

ДО́МРА — російський музичний щипковий інструмент. Має опуклий корпус, склеєний з паралельних деревʼяних планок, плоскої деки та під­ставки-опори для ковза­н­ня нігтя правої руки при тремолюван­ні; гриф з металевими ладками; голівку з механізмом для натягува­н­ня струн, прокладених від низу корпуса через під­ставки на ньому та на шийці грифа. Звук видобувається спец. пластиною — пластмас. або деревʼяним медіатором. У Моск. царстві Д. ві­дома від 16–17 ст. як двострун. інструмент скоморохів араб. походже­н­ня, ймовірно, занесений з Київ. князівства. Від казах. прототипу — домбри — від­різняється значно коротшим грифом. 1896 на замовле­н­ня кер. першого оркестру рос. нар. інструментів В. Андреєва майстер С. Налімов реконструював Д. у триструн. інструмент з квартовим строєм (ре–ля–мі), а згодом виготовлено її оркестр. різновиди (альт, тенор, бас, контрабас); 1905 Григорій Любимов створив чотириструн­ну Д. з квінтовим строєм (мі–ля–ре–соль) та її оркестр. різновиди. Чотириструн. домровий інструментарій, що більше від­повід­ає мелодій. природі ладової будови укр. пісні, а також європ. традиції (свідче­н­ням чого є роз­по­всюдже­н­ня в укр. муз. побуті чотириструн. італ. мандолін з квінтовим строєм), у 20 ст. набув більшого пошире­н­ня в Україні, ніж у РФ, де пере­важає за­стосува­н­ня триструн. Д. Саме на основі квінтової чотириструн. Д. у 1960-х рр. М. Прокопенко від­родив її укр. аналог — чотириструн­ну кобзу з оркестр. різновидами, які складають окрему групу в Нац. оркестрі нар. інструментів України.

Завантажити статтю