Домра
ДО́МРА — російський музичний щипковий інструмент. Має опуклий корпус, склеєний з паралельних дерев’яних планок, плоскої деки та підставки-опори для ковзання нігтя правої руки при тремолюванні; гриф з металевими ладками; голівку з механізмом для натягування струн, прокладених від низу корпуса через підставки на ньому та на шийці грифа. Звук видобувається спец. пластиною — пластмас. або дерев’яним медіатором. У Моск. царстві Д. відома від 16–17 ст. як двострун. інструмент скоморохів араб. походження, ймовірно, занесений з Київ. князівства. Від казах. прототипу — домбри — відрізняється значно коротшим грифом. 1896 на замовлення кер. першого оркестру рос. нар. інструментів В. Андреєва майстер С. Налімов реконструював Д. у триструн. інструмент з квартовим строєм (ре–ля–мі), а згодом виготовлено її оркестр. різновиди (альт, тенор, бас, контрабас); 1905 Григорій Любимов створив чотириструнну Д. з квінтовим строєм (мі–ля–ре–соль) та її оркестр. різновиди. Чотириструн. домровий інструментарій, що більше відповідає мелодій. природі ладової будови укр. пісні, а також європ. традиції (свідченням чого є розповсюдження в укр. муз. побуті чотириструн. італ. мандолін з квінтовим строєм), у 20 ст. набув більшого поширення в Україні, ніж у РФ, де переважає застосування триструн. Д. Саме на основі квінтової чотириструн. Д. у 1960-х рр. М. Прокопенко відродив її укр. аналог — чотириструнну кобзу з оркестр. різновидами, які складають окрему групу в Нац. оркестрі нар. інструментів України.