Донецька залізниця

ДОНЕ́ЦЬКА ЗАЛІЗНИ́ЦЯ Організована 1953, веде свою історію від 1870, коли на тер. Донбасу введено в дію три ділянки Курсько-Харківсько-Азовської магістралі заг. довж. 332 км. Є складовою частиною залізнич. транспорту України, входить до Держ. адміністрації залізнич. транспорту України (підпорядк. Мін-ву транспорту та зв’язку України). Проходить тер. Донец., Луган., частково Дніпроп., Запоріз. і Харків. обл. На Пд. залізниця має вихід до Азов. моря через Маріуп. торг. порт. Обслуговує понад 3 тис. пром. підприємств (з них 94 % — у Донец. і Луган. обл.), зокрема вугіл. шахти, металург., коксохім., трубні, машино- і верстатобуд. заводи, збагачувал. ф-ки, підприємства хім., легкої, харч. та ін. галузей промисловості. Експлуатац. довжина — 2822,8 км (бл. 13 % заг. довжини залізниць України); 42,5 % становлять електрифіковані лінії. Має 7 стикових пунктів з ін. залізницями, а також 4 передавал. прикордонні пункти з РФ: Красна Могила (Свердлов. р-н), Лантратівка (Троїц. р-н; обидва — Луган. обл.), Квашине (Амвросіїв. р-н), Іловайськ (Харциз. міськрада; обидва — Донец. обл.). Вантажообіг становить 39,5 млрд т/км, пасажирообіг — 4,43 млрд пасажирів/км на рік. Відправлення станціями вантажів (кам’яне вугілля, флюси, чорні метали, кокс та ін.) перевищує їхнє прибуття, тому Д. з. за характером роботи є вантажно-розвантажувальною. До складу залізниці входять: Ясинуват., Краснолиман., Дебальцев. (усі — Донец. обл.), Луган. дирекції залізнич. перевезень, 12 локомотив., 4 пасажир. і 13 вагон. депо, 22 дистанції колії, 9 дистанцій електропостачання, 9 буд.-монтаж. експлуатац. упр., 13 дистанцій сигналізації та зв’язку й ін. підрозділи. У структурі Д. з. — 239 залізнич. станцій і розподіл. пунктів, що мають колій. розвиток (з них 7 — сортувал., 92 — вантаж.). На 206-ти станціях здійснюють вантажні операції. Соц. база: оздоровчі заклади, стадіони, спорткомплекси, тенісні корти; діють 17 лікувал. закладів. Від 1934 виходить галуз. період. вид. — г. «Железнодорожник Донбасса», 2000 створ. Донецької залізниці історії та розвитку Музей. Нач. залізниці — М. Рогов (від 2000).

В. М. Лола