Донецький

ДОНЕ́ЦЬКИЙ (до 1910 — Каменувате, 1910–63 — Петроградо-Донецьке) — селище міського типу Луганської області, підпорядковане Кіровській міськраді. Знаходиться на лівому березі р. Лугань (притока Сівер. Дінця), за 62 км від обл. центру та за 7 км від Кіровська. Залізнич. роз’їзд Водопровід. Площа 5,4 км². Насел. 4773 особи (2001, складає 84,0 % до 1989): росіян — 50 %, українців — 45 %. Засн. 1902–04 у зв’язку з будівництвом вугіл. шахти № 6–7 (від 1963 — «Луганська»; 1998 закрита). На поч. 1900-х рр. на ній працювало 500 робітників, видобуток вугілля складав 100 т на добу. 1903–05 та 1908–10 підприємство не працювало, 1905–08 його орендували брати Каништи (збанкрутували); 1911 Петро-Донец. АТ викупило підприємство у нащадків власника — француза Дерведея, вбитого шахтарями. До 1-ї світової війни видобуток вугілля на руднику був одним з найбільших у Донбасі. У ході воєн. дій 1918–20 влада у Д. неодноразово змінювалася. 1918 шахта була затоплена, розроблення вугілля на ній відновилося лише у 1930-х рр. Від 19 листопада 1941 до 1 вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. Від 1963 — смт. У Д. — заг.-осв. школа, дитсадок, Кіров. міська лікарня № 2, поліклініка, дит. школа мистецтв, підлітк. клуб, відділ. ощадбанку. Діє реліг. громада УПЦ МП. Встановлено пам’ятник воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни.

Завантажити статтю