ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Донецьккокс

«ДОНЕЦЬККО́КС» – підприємство коксохімічної галузі промисловості. Розташ. у Донецьку. Засн. 1970 на базі Рутченків. (введено в дію 1898; від 1934 – ім. С. Кірова), Донец. (1872) та Смолянинівського (1911) коксохім. заводів. На підприємствах у період їхньої самостій. діяльності неодноразово здійснювали реконструкцію та модернізацію. Вони пройшли шлях виробництва коксу з кам’яного вугілля від коксування в купах до сучас. кокс. батарей. 1970 на Рутченків. дільниці перекладено в тих самих габаритах кокс. батарею № 3, 1986 – кокс. батарею № 1. 1976 у Донец. коксохім. цеху перекладено в тих самих габаритах кокс. батарею № 1, 1982 – кокс. батарею № 2, 1985 введено в експлуатацію нові первинні газові холодильники та машин. зал. На підприємстві вперше у світ. практиці освоєно процес виробництва тех. і очищеного сірчистого амонію. До 1995 – Донец. коксохім. завод ім. С. Кірова. Від 1995 – ВАТ із сучас. назвою. 2006 на «Д.» у зв’язку зі зменшенням попиту на кокс зупинено виробництво на Смоляників., 2008 – на Рутченків. дільницях. У структурі Донец. коксохім. цеху – вуглепідготовча, кокс. виробництва, уловлювання хім. продуктів коксування дільниці. Протягом січня–жовтня 2007 на підприємстві виготовлено (тис. т): валового 6-відсотк. вологості коксу – 557,3, металург. коксу – 486,8, кам’яновугіл. сирого бензолу – 8,5, сульфату амонію – 8,2, сірчаної кислоти – 5,4, кам’яновугіл. смоли – 27,4, сірчистого амонію – 0,8, важкої смоли для дорож. будівництва – 1,1. Частка з виробництва коксу в заг.-укр. обсязі складає 4,1 %. Всі кокс. батареї «Д.» оснащено бездим. завантаженням, що виключає попадання кокс. газу та пилу в атмосферу. Для зменшення до мінімуму викидів в атмосферу вугіл. пилу 1999 збудовано закритий склад вугілля. У соц. сфері – 2 спорт.-оздоров. комплекси, клуб, стадіон, 2 гуртожитки, дит. оздоров. табір ім. В. Дубиніна (с. Урзуф Першотравн. р-ну), база відпочинку «Мрія» (с. Щурове Краснолиман. р-ну; обидва – Донец. обл.). Кількість працівників – бл. 1,5 тис. осіб. 1973–2006 підприємство очолював І. Збиковський, нині його дир. – Г. Волокита.

М. М. Борисенко

Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Донецьккокс / М. М. Борисенко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2008. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-20868. – Останнє поновлення : 1 січ. 2023.

Том ЕСУ:

8-й

Дата виходу друком тому:

2008

Дата останньої редакції статті:

2023-01-01

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

20868

Кількість переглядів цього року:

13

Схожі статті

Баглійкокс
Підприємcтва  | Том 2 | 2003
С. М. Морохова
Дніпрококс
Підприємcтва  | Том 8 | 2008
В. Т. Хомін
Ніка-Центр
Підприємcтва  | Том 23 | 2021
О. В. Гашенко

Нагору