Донецьккокс

Визначення і загальна характеристика

«ДОНЕЦЬК­КО́КС» — під­приємство коксохімічної галузі промисловості. Роз­таш. у Донецьку. Засн. 1970 на базі Рутченків. (введено в дію 1898; від 1934 — ім. С. Кірова), Донец. (1872) та Смолянинівського (1911) коксохім. заводів. На під­приємствах у період їхньої само­стій. діяльності неодноразово здійснювали рекон­струкцію та модернізацію. Вони про­йшли шлях виробництва коксу з камʼяного вугі­л­ля від коксува­н­ня в купах до сучас. кокс. батарей. 1970 на Рутченків. дільниці пере­кладено в тих самих габаритах кокс. батарею № 3, 1986 — кокс. батарею № 1. 1976 у Донец. коксохім. цеху пере­кладено в тих самих габаритах кокс. батарею № 1, 1982 — кокс. батарею № 2, 1985 введено в екс­плуатацію нові первин­ні газові холодильники та машин. зал. На під­приємстві вперше у світ. практиці освоєно процес виробництва тех. і очищеного сірчистого амонію. До 1995 — Донец. коксохім. завод ім. С. Кірова. Від 1995 — ВАТ із сучас. на­звою. 2006 на «Д.» у звʼязку зі зменше­н­ням попиту на кокс зупинено виробництво на Смоляників., 2008 — на Рутченків. дільницях. У структурі Донец. коксохім. цеху — вуглепідготовча, кокс. виробництва, уловлюва­н­ня хім. продуктів коксува­н­ня дільниці. Протягом січня–жовтня 2007 на під­приємстві виготовлено (тис. т): валового 6-від­сотк. вологості коксу — 557,3, металург. коксу — 486,8, камʼяновугіл. сирого бензолу — 8,5, сульфату амонію — 8,2, сірчаної кислоти — 5,4, камʼяновугіл. смоли — 27,4, сірчистого амонію — 0,8, важкої смоли для дорож. будівництва — 1,1. Частка з виробництва коксу в заг.-укр. обсязі складає 4,1 %. Всі кокс. батареї «Д.» оснащено без­дим. завантаже­н­ням, що виключає попа­да­н­ня кокс. газу та пилу в атмо­сферу. Для зменше­н­ня до мінімуму викидів в атмо­сферу вугіл. пилу 1999 збудовано закритий склад вугі­л­ля. У соц. сфері — 2 спорт.-оздоров. комплекси, клуб, стадіон, 2 гуртожитки, дит. оздоров. табір ім. В. Дубиніна (с. Урзуф Першотравн. р-ну), база від­починку «Мрія» (с. Щурове Краснолиман. р-ну; обидва — Донец. обл.). Кількість працівників — бл. 1,5 тис. осіб. 1973–2006 під­приємство очолював І. Збиковський, нині його дир. — Г. Волокита.

М. М. Борисенко

Завантажити статтю