Донецько-Донський північностеповий округ
ДОНЕ́ЦЬКО-ДОНСЬКИ́Й ПІВНІЧНОСТЕПОВИ́Й О́КРУГ — частина Північного (Байрачного) Степу. Знаходиться на крайньому Пн. Сх. України. На Пн. і Сх. його межа співпадає з держ. кордоном України з РФ; на Пд. проходить Сівер. Дінцем, а на Зх. — р. Оскіл. Площа 19,6 тис. км2. Поверхня — широкохвиляста рівнина, нахилена до Пд. Клімат більш континентал. порівняно з ін. лісогосп. округами. Посушливий сезон весною та на поч. літнього періоду, коли часто відбуваються суховії. Безмороз. період триває 150–170 днів. Середньорічна температура повітря +6,7 °С. Середньорічна кількість опадів становить 460–520 мм. У ґрунт. покриві на водорозділах переважають звичайні середньогумусні чорноземи. У заплавах рік формуються дернові та дерново-підзолисті піщані ґрунти, місцями — заплавно-лучні та лучно-болотні ґрунти, солонцюваті чорноземи. Лісовий фонд займає 202,9 тис. га; осн. його частину (157,6 тис. га) становлять ліси зелених зон, під ґрунтозахис. лісами — 13,2 тис. га, яружно-балк. насадженнями — 32,1 тис. га. Полезахисні та ін. захисні лісові смуги розміщені на пл. 21,8 тис. га. Осн. лісові масиви зосереджені у заплаві та на терасах Сівер. Дінця. Великі масиви ґрунтозахис. лісів на яружно-балкових землях створені Старобіл. держлісгоспом (більше 9 тис. га), Новоайдар. (17,1 тис. га) і Біловод. (4,4 тис. га) лісомеліорат. станціями. Найбільш поширені породи дерев — дуб звичайний (47 %) і сосна звичайна (32 %), білоакацієві насадження займають 7 %, ясеневі — 3 %, ін. породи — 11 % лісовкритої площі. Середня повнота насаджень 0,75, бонітет ІІ,б. За умовами місцезростання землі держлісфонду поділяють на бори (15 %), субори (22 %), сугрудки (16 %), груди (47 %). За ступенем зволоження бл. 80 % тер. відносять до сухих і дуже сухих умов. Лісистість округу становить 6,65 %. На тер. округу виділено Лівобережно-Придонец. лісогосп. р-н.