Донні ґрунти і відклади

ДО́ННІ ҐРУНТИ́ І ВІ́ДКЛАДИ – мінеральні та органічні частинки, якими устелені дно і схили улоговин водойм (озер, ставків, водосховищ). Розрізняють донні ґрунти первинні, виділяючи трансформовані (усі види затоплених водоймою ґрунтів) і вторинні — донні відклади, формування яких починається від часу утворення водойми на поверхні первин. ґрунтів. Вони включають продукти розмиву берегів, дна та островів, завислі речовини, що надходять з річковим стоком, рештки водяних організмів. Виділяють компоненти донних відкладів, що надходять у водойми ззовні (алохтонні) та ті, що утворились у самій водоймі (автохтонні). Донні відклади поділяють на піски, піски замулені та мули піщанисті, глинисті, торф’янисті. Під впливом гідродинаміч. процесів відбувається перерозподіл частинок, тому на різних ділянках дна формуються відклади різних типів. Ареали залягання донних відкладів у великих водосховищах утворюються протягом 5–7 р. Д. ґ. і в. — актив. абіотич. компонент водних екосистем. Їхні фіз. та хім. властивості значною мірою зумовлюють розвиток донних організмів. Після аварії на ЧАЕС у донних відкладах дніпров. водосховищ, зокрема Київ., акумульовано значну кількість радіонуклідів.

Літ.: Новиков Б. И. Донные отложения днепровских водохранилищ. К., 1985.

В. К. Хільчевський, В. В. Гребінь