Донні насадження
ДО́ННІ НАСА́ДЖЕННЯ — посадки лісу на дні розмитих балок, погаслих ярів, на конусах виносів, у заплавах річкових долин, а також мулофільтри. На дні балок і ярів, крім лож водотоків, насадження створюють для послаблення і припинення розмиву даної частини й освоєння еродованої площі. Висаджують тополі, деревоподібні та кущові верби тощо впоперек дна шириною 20–50 м з чергуванням залужених ділянок днищ шириною 50–200 м. Призначення мулофільтрів — кольматаж твердого стоку. Їх створюють впоперек днищ давньої гідрографічної сітки водопідводними тальвегами, що впадають у ставки та ін. водойми, протяжністю 100–200 м. Нижнім кінцем мулофільтру має бути рівень води у водоймі. Його ширина — ширина дна балки плюс 2 м у кожен бік. Нижню, найбільш зволожену частину, засаджують кущовими лозами чи смородиною, вище — чагарники з деревами. Конуси виносу в гирлах балок, ярів заліснюють для освоєння площ з відкладами твердого стоку. Багаторядні насадження створюють по всій ширині конусу виносу із швидкорослих верб, тополь, різних кущів. У заплавах річок доцільно створювати прируслові смуги шириною 15–20 м для захисту берегів від руйнування і затримки виносів у заплаву під час повені, куртинні посадки — у заболоченій притерасній заплаві із деревних, добре транспіруючих порід, 5–7-рядні вітроломно-кольматуючі смуги — в заплавах великих рік із деревно-чагарник. порід. Д. н. мають бути переважно щільними.