Донні насадження

Визначення і загальна характеристика

ДО́Н­НІ НАСА́ДЖЕ­Н­НЯ — посадки лісу на дні роз­митих балок, погаслих ярів, на конусах виносів, у заплавах річкових долин, а також мулофільтри. На дні балок і ярів, крім лож водотоків, насадже­н­ня створюють для послабле­н­ня і припине­н­ня роз­миву даної частини й освоє­н­ня еродованої площі. Висаджують тополі, деревоподібні та кущові верби тощо впоперек дна шириною 20–50 м з чергува­н­ням залужених ділянок днищ шириною 50–200 м. При­значе­н­ня мулофільтрів — кольматаж твердого стоку. Їх створюють впоперек днищ давньої гідро­графічної сітки водопідводними тальвегами, що впадають у ставки та ін. водо­йми, протяжністю 100–200 м. Нижнім кінцем мулофільтру має бути рівень води у водо­ймі. Його ширина — ширина дна балки плюс 2 м у кожен бік. Нижню, найбільш зволожену частину, засаджують кущовими лозами чи смородиною, вище — чагарники з деревами. Конуси виносу в гирлах балок, ярів заліснюють для освоє­н­ня площ з від­кладами твердого стоку. Багаторядні насадже­н­ня створюють по всій ширині конусу виносу із швидкорослих верб, тополь, різних кущів. У заплавах річок доцільно створювати прируслові смуги шириною 15–20 м для захисту берегів від руйнува­н­ня і затримки виносів у заплаву під час повені, куртин­ні посадки — у заболоченій притерасній заплаві із деревних, добре транспіруючих порід, 5–7-рядні вітроломно-кольматуючі смуги — в заплавах великих рік із деревно-чагарник. порід. Д. н. мають бути пере­важно щільними.

С. А. Генсірук, О. С. Мельник

Завантажити статтю