Розмір шрифту

A

Дорожні знаки

ДОРО́ЖНІ ЗНА́КИ — технічні засоби організації дорожнього руху. Є обовʼязк. атрибутом усіх автомоб. доріг і вулиць насел. пунктів, при­значених для руху транс­порт. засобів. Сучасні Д. з. інформують усіх учасників дорож. руху про умови, режими, напрямки і маршрути руху, роз­ташува­н­ня обʼєктів сервісу, май­данчиків для від­починку та ви­знач. місць. Д. з. зʼявилися майже одночасно із появою перших автомобілів на­прикінці 19 ст. Спочатку в багатьох країнах за­стосовували власні, від­мін­ні від ін. Д. з., однак із роз­витком між­нар. автотуризму, вантаж. і пасажир. пере­везень виникла необхідність між­нар. упорядкува­н­ня правил дорож. руху і Д. з. На першій Між­нар. конф. із регламентації дорож. руху (Париж, 1909) прийняте ріше­н­ня про нед­опустимість викори­ста­н­ня щитів, ідентич. за формою дорож. покажчикам для по­значе­н­ня небезпеч. ділянок; рекомендовано встановлювати знаки за 250 м від небезпеч. ділянки таким чином, щоб щит знака роз­ташовувався перпендикулярно до напрямку дороги, а не паралельно, як було до цього у багатьох країнах; затв. чотири знаки: «Нерівна дорога», «Декілька поворотів», «Пере­хреще­н­ня із залізничним пере­їздом», «Пере­хреще­н­ня доріг». При цьому невирішеними залишилися пита­н­ня щодо форми та кольору знаків. На на­ступ. конф., які від­булися у Парижі (1926, 1928), Женеві (1931, 1949) та Відні (1968), ухвалено низку пропозицій щодо систематизації Д. з., уніфікації їх роз­мірів, символіч. зображень, місця роз­ташува­н­ня, класифікації тощо. На конф. ООН у Відні 1968 прийнято Конвенції про дорож. рух та Д. з. і сигнали (у подальшому доповнені). Вони стали основою для роз­робле­н­ня вітчизн. норматив. документів із організації дорож. руху, зокрема Правил дорож. руху, затв. по­становою КМ України від 10 жовтня 2001. Від­повід­но до Закону «Про Загальнодержавну про­граму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» від 18 березня 2004 нині в Україні здійснюють адаптацію норматив. бази з без­пеки дорож. руху до вимог ЄС.

В Україні Д. з. поділяють на сім груп: попереджувал., пріоритету, заборон­ні, наказові, інформ.-вказівні, сервісу та додатк. інформації (таблички до Д. з.). За терміном дії роз­різняють стаціонарні і тимчас. Д. з. Тимчас. знаки за­звичай встановлюють при виконан­ні ремонт. робіт, врахуван­ні сезон. особливостей руху, оформлен­ні скоєної дорожньо-транс­порт. пригоди, наявності тимчас. недоліків в екс­плуатац. утриман­ні доріг, у зоні стихій. лиха. Залежно від характеру інформації, яку необхідно пові­домити учасникам дорож. руху, за­стосовують знаки всіх груп. Тимчас. знаки роз­ташовують на проїзній частині чи поряд з нею. В Україні Д. з., за­стосува­н­ня яких зумовлене причинами тимчас. характеру, мають жовте тло або встановлені на щитах жовтого кольору (роз­міри щита повин­ні пере­вищувати роз­міри знака не менш, ніж на 0,1 м). Роз­міще­н­ня знаків, на яких необхідно зосередити увагу водіїв, також можливе на щитах із жовтою поверх­нею, що від­биває світло. Д. з. можуть бути одно- та багатопозиц. зі змін. інформацією. Однопозиц. знаки інформують учасників дорож. руху про по­стійно діючі чин­ники — геом. елементи плану доріг, характеристики штуч. споруд, роз­міще­н­ня пунктів сервісу тощо. Крім по­стійно діючих, на умови дорож. руху впливають і тимчас. чин­ники — зміна умов руху протягом доби, повʼязана зі зміною погод. умов, виникне­н­ня заторів, зміна природ. освітленості через метеорол. умови та ін. Оперативно керувати характеристиками руху в таких умовах допомагають багатопозиц. знаки зі змін. інформацією. Вони можуть працювати в автомат. режимі або під ди­станц. керівництвом дис­петчера. За способом освітленості роз­різняють знаки із внутр. (обʼємні) та зовн. (плоскі) освітле­н­ням. До перших від­носять знаки, які мають встановлені у корпусі електр. джерела світла та роз­сіювачі для рівномір. освітле­н­ня поверх­ні (у звʼязку з цим мають обʼєм. ви­гляд). На заміських дорогах, як правило, за­стосовують плоскі Д. з., покриті спец. плівкою, що від­биває світло, для покраще­н­ня видимості у темну пору доби при освітлен­ні автомоб. фарами. Такі знаки встановлюють на ділянах доріг без стаціонар. освітле­н­ня, обʼємні — на ділянках доріг зі стаціонар. освітле­н­ням. Видимість Д. з. у світлий і темний час доби, правильне їх за­стосува­н­ня мають знач. вплив на без­пеку руху та попередже­н­ня виникне­н­ня дорожньо-транс­порт. пригод.

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2008
Том ЕСУ:
8
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
20973
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
71
сьогодні:
1
Бібліографічний опис:

Дорожні знаки / Т. В. Бондар // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2008. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-20973.

Dorozhni znaky / T. V. Bondar // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2008. – Available at: https://esu.com.ua/article-20973.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору