Дорожнього руху безпека
ДОРО́ЖНЬОГО РУ́ХУ Безпека — комплекс заходів, спрямованих на організацію дорожнього руху і безпеки його учасників. Гол. завдання у забезпеченні Д. р. б. — зниження рівня аварійності та зменшення тяжкості наслідків від дорожньо-транспорт. пригод (ДТП). Досягти знач. скорочення тяжкості наслідків від ДТП можливо за умови взаємоповаги один до одного всіх користувачів дороги: водіїв, пішоходів, велосипедистів, візників гужового транспорту, кожен з яких повинен нести відповідальність за дотримання Правил дорож. руху. Відповідальність за формування та впровадження заходів із Д. р. б. несуть органи Держ. автомоб. інспекції МВС України, Міністерства транспорту, освіти та охорони здоровʼя, Укрдорзвʼязку й Укравтодору за підтримки держави. Таке розмежування відповідальності ускладнює впровадження заходів із підвищення Д. р. б. і зумовлює необхідність створення відповід. координуючого комітету для забезпечення фінансування пріоритет. програм та цілеспрямованого розподілу завдань і відповідальності між різними держ. органами. На Д. р. б. впливають дорожні умови (стан дороги), транспортні потоки (людський фактор і надійність транспорт. засобів), погодні умови. Метою наук. дослідж. у галузі Д. р. б. є виявлення причин скоєння ДТП, розроблення методів їх ліквідації та оцінка ефективності впроваджених заходів із підвищення безпеки й комфортності руху транспорт. потоків. Ефективне вирішення цих завдань неможливе без обʼєктив. обліку та всебіч. аналізу аварійності й дорож. умов у місцях скоєння ДТП і ефектив. інтерпретації результатів такого аналізу в цільові показники, оскільки статист. дослідж. ДТП допомагають встановити найважливіші причини виникнення аварійності й надають можливість створити мотивацію та зацікавленість проблемою підвищення безпеки руху як влади, так і суспільства загалом. Відсутність чи недостатня кількість інформації про рівень аварійності, причини її скоєння та впровадження можливих попереджувал. заходів для зниження кількості ДТП і тяжкості їх наслідків можуть привести до того, що проблеми Д. р. б. не будуть визнані у суспільстві, а ефективні заходи зі скорочення кількості ДТП не будуть впроваджені.
Країни ЄС, керуючись рішенням Ради Європи від 30 листопада 1993 про створення бази даних ДТП, поставили за мету зменшити кількість загиблих у ДТП на 50 % до 2010. При цьому пріоритетним у галузі безпеки руху повинно стати пропагування обміну інформацією та досвідом шляхом створення бази ЄС, що дозволить ідентифікувати та кваліфікувати проблеми, оцінювати ефективність будь-якого вжитого заходу. З урахуванням згаданого рішення, яке є частиною законодавства ЄС, а також зважаючи на запровадження у країнах ЄС програми забезпечення Д. р. б. на період 2003–10, згідно з якою передбачено зменшити кількість загиблих в автоаваріях у кожній з країн ЄС удвічі, в Україні, у рамках щоріч. заходів із адаптації законодавства до вимог ЄС, розроблений проект Держ. концепції підвищення Д. р. б., що передбачає зменшення кількості загиблих на дорогах і вулицях насел. пунктів України до 2012 вдвічі у порівнянні з 2004. За період 2000–06 кількість ДТП, зокрема на автомоб. дорогах заг. користування, постійно зростала (див. Табл.). Кількість загиблих на 100 ДТП і на 100 потерпілих у ДТП в Україні зменшилася, натомість зросла кількість поранених. За останні 6 р. кількість людей, які загинули в кожних 100 аваріях, що сталися на дорогах, зросла на 28,2 %, поранених — на 15,5 %. Гол. причинами цього стали висока швидкість руху на позаміських автомоб. дорогах і несвоєчасно надана мед. допомога потерпілим у ДТП через віддаленість місця події від насел. пунктів. Серед ін. чинників — вплив дорож. умов на виникнення ДТП, людський фактор (зокрема порушення Правил дорож. руху), конструктивні недоліки автомобілів (недостат. захист водія та пасажирів при бокових і фронтал. ударах або деформації кузова при скоєнні ДТП та ін.). За статист. даними Центру безпеки дорож. руху при Департаменті Держ. автомоб. інспеції МВС України, найпоширенішими видами ДТП в Україні є зіткнення та наїзди на пішоходів. Найбільш небезпечні види пригод, при яких гинуть й отримують ушкодження люди, — наїзди на пішохода та велосипедиста і перекидання. Падіння пасажира також відносять до видів пригод з особл. тяжкими наслідками, але ці види пригод трапляються рідко. Перший у світі випадок наїзду автомобіля на пішохода, що призвів до смерті останнього, зафіксований 1896 у Лондоні, а перша офіційно зареєстрована аварія за участю автомобіля, що призвела до загибелі людини, — 1901 у Нью-Йорку.
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
