Дорофєєв Микола Іванович
Визначення і загальна характеристика
ДОРОФЄ́ЄВ Микола Іванович (03. 08. 1931, с. Кушниково, нині Чувашія, РФ) — живописець і графік. Член НСХУ (1964). Закін. Інститут живопису, скульптури та архітектури у Ленінграді (нині С.-Петербург, 1958; викл. Б. Йогансон, В. Соколов). Учасник респ. та всесоюз. мистецьких виставок від 1962. Персон. — у м. Феодосія (АР Крим, 1996, 2001–02), Сімферополі (2003). Кер. студії самодіял. художників «Кафа» (Феодосія). Створює портрети, пейзажі, натюрморти, жанр. полотна. Роботи зберігаються у Феодосій. картин. галереї, Музеї образотвор. мистецтва в Нальчику (Кабардино-Балкарія, РФ).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «У саду» (1961), «1919 рік» (1964), «Поцілунок», «Перед дзеркалом», «Осінній Карабах» (усі — 1966), «Говорить В. Ленін» (1967), «Білий автопортрет» (1971), «Різдво» (1973), «Апофеоз Сезанна» (1974), «Мати з іконою Божої Матері» (1978), «Карнавал» (1979), «Будинок із контрфорсами. Сутінки», «Перед грозою. Карантин» (обидва — 1985), «Караїмська слобода. Провулок Фонтанний», «Відлуння минулих віків» (обидва — 1986), «Мечеть Муфті-Джамі взимку» (1988), «В. Зарубін» (1991), «Яблука» (1992), «Кримська сосна», «Старий Крим. Тополя» (обидва — 1993).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
