КОТАРБІ́НСЬКИЙ Вільгельм (Kotarbiński Wilhelm; 30. 11. 1849, містечко Неборув, нині Польща — 04. 09. 1921, Київ) — польський живописець, графік. Академік С.-Петербурзької Академії мистецтв (1905). Закінчив Варшавську художню школу (1871), на­вчався в Академії св. Луки в Римі (1872–75; майстерня Ф. По­дести, золота медаль). Жив у Римі, де від­крив власну майстер­ню. 1887 із братами П. Свєдомським та О. Свє­домським прибув до Києва для участі в роз­писах собору св. Во­лодимира (1888–94; К. нагороджений орденом Станіслава 2-го ступеня), з якими написав 18 картин та 84 фігури святих, зокрема само­стійно створив композиції «Воз­несі­н­ня», «Преображе­н­ня Господнє», «Створе­н­ня світу», роз­писи плафонів, композиції та ескізи — «Голгофа», «Молі­н­ня про чашу»; із П. Свєдомським — «Тай­на вечеря», «Вхід до Єрусалиму», «Роз­пʼя­т­тя» і «Суд Пилата». У Ки­єві оздобив інтерʼєри будинків М. Терещенка (нині Національний музей Т. Шевченка — чотири панно на билин­ні теми на плафоні над сходами) та Б. Ханенка (нині Музей мистецтв імені Б. та В. Ханенків — 13 панно у «червоній ві­тальні», живописні панно над две­рима, композиції фриза з алегоричними зображе­н­нями 4-х ци­вілізацій стародавнього світу). 1883 брав участь у виконан­ні роз­писів храму Святителя Миколи Чу­дотворця (із П. Свєдомським) у м. Радомишлі (нині Житомирська обл.), настін­них роз­писів та іконоста­са для церкви Олександра Нев­ського (належала Рубежівській ко­ло­нії на Київщині, знесено 1934). Виконав багато роз­писів для кос­телів Білорусі та Польщі. Періодично жив у Києві, у власному маєтку Кольськ (Мінська губернія, нині Біло­русь). Давав приватні уроки ма­люва­н­ня М. Башкирцевій. Брав участь у діяльності Київського шахового клубу. Член Комітету зі спору­д­же­н­ня памʼятника Т. Шевченку в Києві (1908). Спів­засновник (1893) Товариства київських художників, учасник його ви­ставок; екс­понент вернісажів С.-Петербурга, Москви, Львова, Парижа, Берліна, Вар­ша­ви, Кракова, По­знані. Персональна — у С.-Петербурзі (1900), Києві (1907). Автор полотен на антич­ні, історичні, міфологічні і релігійні сю­жети. Творчий здобуток К. існує в просторі академізму, символізму, модерну. Один із провід­них сим­волістів Російської імперії. Для творчості К. притаман­ні орієнтація на ідеї краси, досконалості, персоніфікація явищ природи. Від 1890-х років у творчості пере­важають фантастично-містичні сцени (янголи, вампіри, символи смерті, духи природних сил та ін. містичні істоти). Видавництво «Рас­свет» (Київ) видало серію листівок із ре­продукціями К. Окремі полотна зберігаються у Київському музеї російського мистецтва, Музеї історії міста Києва, Донецькому і Сумському художніх музеях, Державній Третьяковській галереї (Москва), Державному Російському музеї (С.-Петер­бург).