Дорофєєва Інна Борисівна

Визначення і загальна характеристика

ДОРОФЄ́ЄВА Інна Борисівна (07. 06. 1965, м. Чугуїв Харків. обл.) — артистка балету. Мати А. Пісарєва. Народний артист України (1997). Орден княгині Ольги 3-го (2007) та 2-го (2008) ступ. Лауреатка 1-го Респ. (1984) та Між­нар. (м. Джексон, шт. Міс­сісіпі, США, 1990) конкурсів арт. балету. Закін. Київ. хореогр. училище (1983; викл. В. Мей). Працює у Донец. театрі опери та балету ім. А. Соловʼяненка. 1993–95 — провід­на солістка балету Нім. опери на Рейні (м. Дюс­сельдорф). Класична балерина романт. і лірич. амплуа. Від­значається витонченою граціозністю, благород. манерою і віртуозністю викона­н­ня гол. ролей балетів 18–19 ст.; без­доган­но володіє технікою класич. танцю й академ. стилем інтер­претації балет. спадщини. Виявила себе також майстринею сучас. пластич. образів, зокрема різних напрямів модерн-танцю.

Партії: Одет­та-Одилія, Аврора, Маша («Лебедине озеро», «Спляча красуня», «Лускунчик» П. Чайковського), Жізель, Медора, Гюльнара («Жізель», «Корсар» А. Адана), Кітрі, Нікія, Пахіта («Дон Кіхот», «Баядерка», «Пахіта» Л. Мінкуса), Фрігія («Спартак» А. Хачатуряна), Шахеразада («Тисяча і одна ніч» Ф. Амірова), Джульєт­та («Ромео і Джульєт­та» С. Прокофʼєва), Сольвейг («Пер Ґюнт» Е. Ґріґа).

Літ.: Генов Н. Рожден­ная для танца // Веч. Донецк. 1995, 2 фев.; Швачко Т. Поетичний і натхнен­ний дует // Театр.-концерт. Київ. 1996. № 6; Шевченко Л. Балетний феномен // УК. 1999. № 5.

Т. О. Швачко, Л. Л. Декурно

Завантажити статтю