Достовірність, вірогідність

ДОСТОВІ́РНІСТЬ, вірогідність — термін, що позначає сприйняття істини чи переконань в істинності певного знання. Якщо Д. характеризує відповідність знання дійсності, вона фіксує фактичну істинність. Якщо ця відповідність є проблематичною чи предметом суб’єктив. переконання, Д. стає варіантною, залежно від змінних ситуацій прийняття того, що вважають суб’єктом незаперечним чи інтуїтивно очевидним: те, що є Д. для одного (індивідуал. чи колектив.) суб’єкта, може не мати статусу Д. для ін. суб’єкта; те, що є Д. для однієї епохи (часу), може стати недостовірним для ін. епохи (часу). Д. передбачає інтерсуб’єктивність (стандарти, парадигми, норми або символи віри), аргументації, обґрунтування, демонстрування, свідчення, які визнаються колектив. досвідом певного культур. середовища. Осн. філос. проблемою, пов’язаною з поняттям «Д.», є питання про можливість знання, яке мало б статус Д. для будь-якого суб’єкта, питання про можливість «абсолют.» чи «понадсуб’єктив.» Д. Релятивізм та скептицизм у тій чи ін. формі заперечують можливість Д., яка б не залежала від часу (істор. епохи) та соц.-культур. середовища. Найбільш виразно це заперечення обстоював К. Поппер, наполягаючи на конвенційності Д. у науці. Однак у європ. філософії домінує уявлення про зв’язок поняття «Д.» із самою ідеєю науки, орієнтов. на здобуття знання, в істинності якого суб’єкт переконаний і має численні засоби, підстави це переконання зберігати та поглиблювати. У науці існує певне «когнітивне ядро», якому надають статус Д. відповідно до прийнятих норм, стандартів перевірки й обґрунтування наук. знання. Деякі елементи «ядра Д.» з часом, можливо, виявлять свою відносність чи наближений характер, але це не означає, що всі вони з часом будуть фальсифіковані. Консенсус наук. спільноти щодо Д. певного «когнітив. ядра» спирається на величез. колектив. досвід багаторазової перевірки, підтвердження знання, традиції його використання, безуспішність спроб його фальсифікації. Водночас пізнав. практика встановлює певні обмеження для сфери, де це знання зберігає статус Д., вносить необхідні уточнення, корективи у його зміст. Колектив. досвід людства є також підставою для надання статусу Д. масиву знань життєвого світу людини, нагромадженому у вигляді нар. досвіду та мудрості. У теорії ймовірностей Д. — подія, імовірність якої дорівнює 1.

В. М. Свириденко