Дофін

ДО́ФІН (Dauphin) — містечко у провінції Манітоба, одне з найдавніших поселень українців у Канаді. Насел. 8085 осіб (2001); з них 41,8 % — укр., 24,2 % — англ., 17,6 % — шотланд., 12,3 % — ірланд., 10,9 % — нім. походження. За переписом 1996 рідною мовою укр. вважали 19 % насел. Д. Знаходиться за 340 км на Пн. Зх. від Вінніпеґа, на р. Верміліон, на Зх. від оз. Дофін. 1882 тут виникло два поселення, які після прокладення залізниці 1896 об’єднані в містечко. Д. розвинувся як центр транспортування і обслуговування великого с.-г. регіону. Улітку 1896 на пн.-зх. околиці Д. поселилися 15 родин із Галичини, назвавши свою колонію «Україна». Серед перших поселенців у Д. були вчителями І. Бодруг та І. Неґрич; 1897 колонію відвідав о. Н. Дмитрів і описав її у брошурі «Канадійська Русь» (Маунт Кармел, 1897), закликаючи на заселення родючих земель. Станом на 1899 в околиці Д. мешкало 453 переселенці, зокрема 195 — із Борщівщини, 40 — з Теребовлянщини, 25 — із Коломийщини; 1901 кількість українців складала бл. 5-ти тис. осіб. 1902 у Д. зведено греко-катол. церкву св. Михаїла, 1939 — церкву Воскресіння (за проектом П. Ру; інтер’єр розписав Т. Баран 1957–58). Упродовж років відсоток українців у Д. зріс: 1931 — 9,6, нині — 41,8. Від 1966 у Д. щорічно проводять Канад.-укр. нац. фестиваль, остан. часом — у мемор. парку «Село Україна» — місці першого укр. поселення у Д. Із Д. послом Федерал. парламенту від Партії помірков. соціалістів був Ф. Заплітний.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю