Дочірнє підприємство
ДОЧÍРНЄ ПІДПРИЄ́МСТВО – юридично самостійне підприємство, що відокремилося від основного (материнського) і засноване ним через передачу частини майна. Часто Д. п. є філією гол. фірми – засновника, що затверджує статут Д. п. і здійснює певні управлінські (насамперед контрольні) функції. Спочатку у взаємодії гол. фірми та Д. п. переважала функціонал. форма упр. (розпорядження з більшості питань виробництва, збуту передавали з єдиного управлін. центру, окремі вироб. од. не були відокремленими виробниками). В останні десятиліття домінує децентралізов. структура упр. (дивізіональна), за якої Д. п. займаються збутом продукції, питаннями фінансування, купляють необхідні товари (зокрема засоби виробництва), вступають у договірні відносини одне з одним, а отримуючи прибуток, здійснюють самофінансування. Такі філіали транснаціонал. корпорацій отримали назву центрів прибутку, що зумовлено перетворенням показника величини отриманого ними прибутку на осн. критерії ефективності цього підрозділу. Операт. рішення, пов’язані з вироб. діяльністю, фінанс. станом підрозділів, приймають менеджери серед. ланки, яким підпорядковують певний штат співробітників. Водночас у межах корпорації для надання консультацій працює штат висококваліфіков. спеціалістів. Д. п. допомагає координувати роботу підрозділів вищому кер-ву компанії, яке контролює діяльність підрозділів для досягнення стратег. цілей, реалізації спіл. інтересів. Осн. інструментом координації й контролю вищого керівництва корпорації за Д. п. є трансфертна ціна (її встановлюють, виходячи з принципу конкуренції з урахуванням ціни зовн. товаровиробників), яка стимулює вироб. підрозділи до зниження витрат виробництва, є внутрішньофірмовою (внутрішньокорпорац.) ціною при обміні продукцією.
С. В. Мочерний
Підприємcтва 
