Дочірнє підприємство

Визначення і загальна характеристика

ДОЧÍРНЄ ПІД­ПРИЄ́МСТВО — юридично само­стійне під­приємство, що від­окремилося від основного (материнського) і засноване ним через пере­дачу частини майна. Часто Д. п. є філією гол. фірми — засновника, що затверджує статут Д. п. і здійснює певні управлінські (насамперед контрольні) функції. Спочатку у взаємодії гол. фірми та Д. п. пере­важала функціонал. форма упр. (роз­порядже­н­ня з більшості питань виробництва, збуту пере­давали з єдиного управлін. центру, окремі вироб. од. не були від­окремленими виробниками). В остан­ні десятилі­т­тя домінує децентралізов. структура упр. (дивізіональна), за якої Д. п. за­ймаються збутом продукції, пита­н­нями фінансува­н­ня, купляють необхідні товари (зокрема засоби виробництва), вступають у договірні від­носини одне з одним, а отримуючи прибуток, здійснюють самофінансува­н­ня. Такі філіали транс­націонал. корпорацій отримали назву центрів прибутку, що зумовлено пере­творе­н­ням показника величини отриманого ними прибутку на осн. критерії ефективності цього під­роз­ділу. Операт. ріше­н­ня, повʼязані з вироб. діяльністю, фінанс. станом під­роз­ділів, при­ймають менеджери серед. ланки, яким під­порядковують певний штат спів­робітників. Водночас у межах корпорації для на­да­н­ня консультацій працює штат висококваліфіков. спеціалістів. Д. п. допомагає координувати роботу під­роз­ділів вищому кер-ву компанії, яке контролює діяльність під­роз­ділів для досягне­н­ня стратег. цілей, реалізації спіл. інтересів. Осн. інструментом ко­ординації й контролю вищого керівництва корпорації за Д. п. є трансфертна ціна (її встановлюють, виходячи з принципу конкуренції з урахува­н­ням ціни зовн. товаровиробників), яка стимулює вироб. під­роз­діли до зниже­н­ня витрат виробництва, є внутрішньофірмовою (внутрішньокорпорац.) ціною при обміні продукцією.

С. В. Мочерний

Завантажити статтю