Драґан Михайло Дмитрович
ДРАҐА́Н Михайло Дмитрович (21. 11. 1899, с. Тустановичі, нині у складі м. Борислав Львів. обл. — 08. 03. 1952, Львів) — мистецтвознавець. Доктор мистецтвознавства (1952). Член СХУ (1944–48). Навч. у Мист. школі О. Новаківського у Львові (1920-і рр.), Укр. таєм. університеті (Львів, 1921–24), Краків. АМ (1922–25; викл. Пеньковський, В. Яроцький), закін. Львів. університет (1931). Від 1924 працював у Нац. музеї у Львові (в рад. часи — Львів. музей укр. мистецтва): 1939–50 — заступник директора і завідувач відділу давнього мистецтва (звільнений з посади як актив. діяч Асоц. незалеж. укр. мистців); одночасно 1932–39 — керівник музею Львів. богослов. академії; 1945–47 — старший науковий співробітник МЕХП АН УРСР. Дослідник церк. архітектури і сакрал. мистецтва Галичини й Бойківщини. Вперше здійснив систем. опис і замалювання типів бойків. архітектури (2,5 тис. мал.). У пр. «Іконописна різьба» (видана під назвою «Українська декоративна різьба XVII–XVIII ст.», К., 1970; до друку підготувала В. Свєнціцька) висвітлив питання мист. декору нац. архіт. пам’яток, розробив систематизацію типів цар. воріт. Порушував питання реставрації та консервації іконостасів, зокрема П’ятниц. і Богородчан. (реконструкцію останнього виконав у малюнку). Автор статей про мист. життя Львова, опубл. у часописах «Діло», «Нова зоря». Уклав каталог посмерт. виставки П. Холодного (Л., 1931). Від серед. 1990-х рр. у Дрогобичі проводяться щорічні Драґанів. читання.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Скит Манявський і Богородчанський іконостас. 1926 (співавтор); Сучасний український екслібрис: Зб. Асоц. незалеж. укр. мистців. 1932; Українські дерев’яні церкви: Генеза і розвій форм. Т. 1–2. 1937; Живопис Західної України. 1945 (усі — Львів).
Рекомендована література
- Михайло Драган (1899–1952): Бібліогр. покажч. Л., 1994;
- Свєнціцька В. Михайло Драган — дослідник монументального мистецтва Західної України // Зап. НТШ: Пр. Секції мистецтвознавства. Т. 227. Л., 1994;
- Сакральне мистецтво Бойківщини. Другі читання пам’яті М. Драгана. Дрогобич, 1997;
- Александрович В. Століття Михайла Драґана // ПУ. 2001. Ч. 1–2.