Драйгор Давид Абрамович
ДРАЙГО́Р Давид Абрамович (10(23). 02. 1906, містечко Городище Київ. губ., нині місто Черкас. обл. — 26. 04. 1964, Київ) — матеріалознавець. Доктор технічних наук (1958), професор (1960). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1964). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Інститут механізації с. господарства у Києві (1932), де відтоді й працював (нині Нац. університет біоресурсів і природокористування України): 1936–41 — завідувач кафедри ремонту машин. 1946–61 — в Інституті буд. механіки АН УРСР (нині Інститут механіки НАНУ): ст. н. с.; 1961–64 — у Інституті металокераміки та спецсплавів АН УРСР (нині Інститут проблем матеріалознавства НАНУ; обидва — Київ): зав. лаб. зносостійкості й оброблюваності металокерам. матеріалів і завідувач відділу фіз.-хім. механіки. Досліджував проблеми збільшення рівня надійності та довговічності машин у металург. і вугіл. машинобудуванні.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Износ металлов. 1949; Справочник по ремонту грузовых автомобилей. 1952 (співавтор); Влияние колебаний основных узлов токарных автоматов и полуавтоматов на качество обработанной поверхности. 1958 (співавтор); Износостойкость и усталостная прочность стали в зависимости от условий обработки и процента трения. 1959; Влияние трения и износа на усталостную прочность стали с учетом масштабного эффекта. 1963 (співавтор); усі — Київ.
Завантажити статтю
Людина 
