Деген Іон Лазарович
ДЕГЕ́Н Іон Лазарович (31. 05. 1925, м. Могилів-Подільський, нині Вінн. обл. — 28. 04. 2017, м. Гіватаїм, Ізраїль) — ортопед-травматолог, письменник. Доктор медичних наук (1973). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Чернів. мед. інститут (1951). Відтоді працював в Укр. НДІ ортопедії (нині Інститут травматології та ортопедії АМНУ) та в одній з лікарень у Києві. Від 1977 — в Ізраїлі, де продовжив працювати лікарем. Вперше успішно здійснив реплантацію кінцівки (передпліччя). Засн. наук. магнітотерапії. Автор книг прози та поезії «Из дома рабства» (Бат-Ям, 1986), «Иммануил Великовский: рассказ о замечательном человеке» (Тель-Авив, 1990), «Стихи из планшета» (Рамат-Ган, 1991), «Портреты учитилей» (1992), «Война никогда не кончается» (1995; обидві — Тель-Авів) та ін. Один з його віршів — «Мой товарищ, в смертельной агонии…» — вважають найкращим у рос. поезії періоду 2-ї світової війни.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Несвободный костный трансплантат в круглом стебле // ОТП. 1965. № 2; Костный несвободный аутотрансплантат в мигрирующем стебле (экспериментально-клиническое исследование) // ВХ им. Г. 1966. Т. 96, № 1 (співавтор); Лечение подпяточных бурситов магнитным полем // ОТП. 1971. № 1; Консолидация отломков костей в постоянном магнитном поле // Там само. № 9 (співавтор).