Дедюлін Олександр Васильович
ДЕДЮ́ЛІН Олександр Васильович (03(15). 08. 1866, с. Срібне, нині смт Черніг. обл. — 16. 10. 1924, Харків) — мікробіолог, епізоотолог. Закін. Харків. вет. інститут (1892), де й працював від 1896 (з перервами): від 1907 — екстраординар. проф., завідувач кафедри бактеріології, від 1917 — ординар. проф., від 1922 — директор Укр. інституту наук. та практич. ветеринарії (нині Інститут експерим. і клін. вет. медицини УААН). 1899–1902 — вет. лікар у С.-Петербурзі, керував проведенням вакцинації проти сибірки та очолював порівнял. дослідж. імунітету коней після застосування казан. і харків. вакцин у Ярослав. губ. (Росія); 1904 — вет. лікар у Харкові. Ред. ж. «Ветеринарное дело» (1922–24). Брав участь в організації вет. служби в Україні. Вивчав хвороби с.-г. тварин, зокрема розробляв методи серодіагностики сапу та імунізації коней до нього, започаткував застосування реакції звʼязування комплементу у вірусології (чума свиней), запропонував метод щеплення проти ящуру в скарифіковану шкіру вушної раковини. Д. — один із перших фахівців в Україні з холодил. справи, питань консервування мʼяса та рац. використання продуктів тваринництва.
Додаткові відомості
- Основні праці
- К вопросу о диагнозе сапа и борьба с ним // Вест. обществен. ветеринарии. 1902. № 9, 10; К вопросу о борьбе с чумой рогатого скота // Вет. дело. 1922. № 1; К вопросу о постановке ветеринарного образования // Там само. № 2–3; Возбудитель ящура и своевременная борьба с этой болезнью // Там само. 1923. № 4–5; К вопросу об антирабических прививках сельскохозяйственных животных // Там само. 1924. № 8–9.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
