Дедюлін Олександр Васильович

ДЕДЮ́ЛІН Олександр Васильович (03(15). 08. 1866, с. Срібне, нині смт Черніг. обл. — 16. 10. 1924, Харків) — мікробіо­лог, епізоотолог. Закін. Харків. вет. ін­ститут (1892), де й працював від 1896 (з пере­рвами): від 1907 — екс­траординар. проф., завідувач кафедри бактеріології, від 1917 — ординар. проф., від 1922 — директор Укр. ін­ституту наук. та практич. ветеринарії (нині Ін­ститут екс­перим. і клін. вет. медицини УААН). 1899–1902 — вет. лікар у С.-Петербурзі, керував проведе­н­ням вакцинації проти сибірки та очолював порівнял. дослідж. імунітету коней після за­стосува­н­ня казан. і харків. вакцин у Ярослав. губ. (Росія); 1904 — вет. лікар у Харкові. Ред. ж. «Ветеринарное дело» (1922–24). Брав участь в організації вет. служби в Україні. Ви­вчав хвороби с.-г. тварин, зокрема роз­робляв методи серодіагностики сапу та імунізації коней до нього, започаткував за­стосува­н­ня реакції звʼязува­н­ня комплементу у вірусології (чума свиней), за­пропонував метод щепле­н­ня проти ящуру в скарифіковану шкіру вушної раковини. Д. — один із перших фахівців в Україні з холодил. справи, питань консервува­н­ня мʼяса та рац. викори­ста­н­ня продуктів тварин­ництва.

Пр.: К во­просу о диа­гнозе сапа и борьба с ним // Вест. обществен. ветеринарии. 1902. № 9, 10; К во­просу о борьбе с чумой рогатого скота // Вет. дело. 1922. № 1; К во­просу о по­становке ветеринарного образования // Там само. № 2–3; Возбудитель ящура и своевремен­ная борьба с этой болезнью // Там само. 1923. № 4–5; К во­просу об антирабических прививках сельскохозяйствен­ных животных // Там само. 1924. № 8–9.

Літ.: Приходько Т. М. Дедюлін Олександр Васильович (1866–1924) // Вчені у галузі вет. медицини. Кн. 6. К., 2001; Волков В. А., Куликова М. В. Рос­сийская профес­сура XVIII — начала ХХ вв. Биологические и медико-биологические науки: Биогр. слов. С.-Петербург, 2003.

Т. М. Приходько

Завантажити статтю