Дейнека Борис Степанович
Визначення і загальна характеристика
ДЕЙНЕ́КА Борис Степанович (06. 08. 1902, Москва — 1987, там само) — співак (бас). 3асл. арт. Комі АРСР (1961). Лауреат 2-го Всесоюз. конкурсу музикантів-виконавців (Москва, 1935, 2-а премія), Всесоюз. конкурсу вокалістів (Москва–Ленінград, 1936, 4-а премія). Дитинство провів в Україні. Закін. Моск. університет (1925), навч. у Моск. інституті театр. мистецтва (1926–29; кл. С. Друзякіної), аспірантурі при Моск. консерваторії (1934–36; кер. М. Райський). 1929–40 — соліст Всесоюз. радіокомітету, брав участь у постановках опер. Водночас 1936–40 — соліст Моск. муз. театру ім. К. Станіславського. 1940 заарешт. і засланий до Комі АРСР. 1957–61 — соліст опер. трупи Комі драм. театру ім. В. Савіна (Сиктивкар); 1961–72 — соліст, від 1972 — реж.-постановник Москонцерту. У репертуарі — твори укр. композиторів, зокрема М. Лисенка, С. Гулака-Артемовського, українські народні пісні.
Додаткові відомості
- Основні партії
- Карась («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Руслан («Руслан і Людмила» М. Глінки), Борис («Борис Годунов» М. Мусоргського), Кочубей, Рене, Грьомін («Мазепа», «Іоланта», «Євгеній Онєгін» П. Чайковського), Додон, Сальєрі («Казка про царя Салтана», «Моцарт і Сальєрі» М. Римського-Корсакова), Рокко («Фіделіо» Л. ван Бетговена), Дон Базиліо («Севільський цирульник» Дж. Россіні).