Декоративні рослини
ДЕКОРАТИ́ВНІ РОСЛИ́НИ — культурні та дикорослі рослини (дерева, кущі, багаторічні й однорічні трави), які використовують для оздоблення житлових та громадських споруд. Добирають з урахуванням декор. та екол.-біол. особливостей. Л. Рубцов за фізіономічними ознаками декор. якостей дерев розрізнив п’ять груп хвойних (ялинові, сосни, модринові, туєві, тисові) та вісім груп листяних тіньових (дубові, платанові, горіхові, ясенові, гледичієві, березові, тополеві і вербові) типів. Для кожного представника характерні певні висота, форма, силует крони, текстура кори, колір листя, квітів і плодів. У сучас. паркобудуванні Д. р. висаджують здебільшого куртинами, використовуючи для цього породи з добірною формою крони, тонким рисунком гілок, гарними листям, квітами та плодами. Куртини можуть бути чистими (з однієї породи) та змішаними (з декількох порід); за конструкцією — простими (одноярус.) і складними (два і більше ярусів); за структурою зеленого намету — щільними, серед. щільності, ажурними; за розмірами (заг. кількість рослин і сумар. діаметр проекції крон) — малими (2–3 рослини з діаметром проекції крон до 20 м), серед. (4–7 рослин з діаметром крон до 50 м), великими (10–18 рослин з діаметром крон до 80 м). Кімнатні (горщечкові, хатні) Д. р. за фізіономічними ознаками декор. якостей поділяють на квітучі, декор.-листяні, виткі та ампельні, сукуленти. Горщечкові рослини вирощують для разового (протягом одного сезону) і багаторазового (протягом кількох років) використання. Їх поділяють на рослини весняного, літнього, осін. та зимового цвітіння.
Рекомендована література
- Юхимчук Д. П. Квіти. К., 1960;
- Декоративні рослини природної флори України. К., 1977;
- Рубцов Л. М. Проектирование садов и парков. Москва, 1979;
- Декоративные растения открытого и закрытого грунта: Справоч. К., 1985.
Завантажити статтю
