Дельва Віктор Олександрович
Визначення і загальна характеристика
ДЕ́ЛЬВА Віктор Олександрович (28. 05. 1924, с. Безгинове, нині Новоайдар. р-ну Луган. обл. — 23. 01. 1994, Полтава) — лікар-невролог. Доктор медичних наук (1965), професор (1966). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Сталін. мед. інститут (нині Донецьк, 1951), де й працював: від 1959 — заступник декана лікув. ф-ту, 1960 — доцент кафедри нерв. хвороб; від 1961 — в Івано-Фр. мед. інституті: 1963–74 — завідувач кафедри нерв. хвороб, водночас від 1968 — проректор з навч.-наук. роботи; від 1974 — ректор (до 1987), водночас — завідувач кафедри нерв. хвороб і мед. генетики Полтав. мед. стоматол. інституту. Вивчав питання неврології і порушень мозк. кровообігу; тромботичні інсульти; окисно-відновні процеси при ішеміч. хворобі мозку, злоякіс. пухлинах головного мозку; вплив метеорол. чинників на частоту захворювань серця і головного мозку. Автор повістей «Мы шли сюда долго» (1983), «Два года перед войной» (1987), «В грозном зареве сорок первого» (1990; усі — Харків).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Содержание меди в спинномозговой жидкости и в сыворотке крови при некоторых заболеваниях нервной системы. Д., 1954; Влияние климатических факторов среднегодовых курортов Прикарпатья на артериальное давление // ВД. 1965. № 8 (співавтор); Лечение тяжелых форм гнойного менингита при помощи длительного дренирования // ЖНП. 1967. № 2 (співавтор); Влияние ионов кобальта на функциональное состояние нервно-мышечного аппарата // ВД. 1972. № 10 (співавтор).