Дембінський Броніслав

ДЕМБІ́НСЬКИЙ Броніслав (Dembiński Bronisław; 14. 08. 1858, с. Мала Коможа, нині Куявсько-Помор. воєводства, Польща — 23. 11. 1939, м. Познань, Польща) — польський історик, політик, дипломат. Почес. д-р Оксфорд. (1930) і Варшав. (1933) університетів. Дійсний член Академії знань у Кракові (1917), голова Познан. товариства друзів науки (1923–39), Наук. товариства у Львові, Варшав. наук. товариства. Навч. у Берлін. і Вроцлав. університетах. Доктор. дис. захистив у Вроцлаві (1883), габілітований у Яґеллон. університеті в Кракові (1886), де відтоді працював доцент кафедри всесвіт. історії. Від 1892 — надзвич. професор кафедри всесвіт. історії, від 1897 — звич. проф., 1898–99 — декан філос. ф-ту, 1907–08 — ректор Львів. університету; 1916–23 — професор кафедри нової історії Польщі Варшав. університету; 1923–33 — професор кафедри всесвіт. історії Познан. університету, з якою продовжував співпрацювати після виходу на пенсію. Водночас 1914–18 — депутат австр. Держ. ради, 1918–22 — Законодав. сейму Польщі; 1918–20 — віце-міністр Міністерства реліг. визнань і публіч. освіти Польщі. Очолював польс. групу Міжпарламент. союзу (1919–30) і Міжнар. союзу співтовариств Ліги Націй (1927). До 1918 був пов’язаний з галиц. консерваторами, згодом — з катол. колами. Досліджував історію папства та його стосунків з Польщею, дипломат. відносини 18–19 ст., зокрема місію В. Капніста до Пруссії з метою визволення України з-під рос. влади, теор. питання історії.

Рекомендована література

1. W. Jastrzębski. Bronisław Dembiński (1858–1939) wybitny historyk, polityk i działacz społeczny. Toruń, 2004.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю