ДЕМБІ́ЦЬКИЙ Станіслав-Мечислав (Dębicki Stanisław Mieczysław; 04. 12. 1866, м. Любачув, нині Польща — 12. 08. 1924, Краків) — польський живописець, графік і педагог. Член мист. обʼ­єдн. «Штука» (від 1897), СХ у Львові (від 1899), «Зерно» (від 1902), Віден. сецесії (від 1902). Навч. у Віден. (1881–82; викл. Х. Гріпенкель), Краків. (1882–83), Мюнхен. (1884) та Париз. (1890–91) АМ. Викладав 1885–90 у Коломий. керам. школі (нині Івано-Фр. обл.). 1885–92 асистував В. Крицінському при роз­писах церкви св. Михаїла в Коломиї. Подорожував Гуцульщиною. 1891–1909 — у Львові. Від 1910 — доцент, від 1911 — проф. Краків. АМ. Ре­ставрував 1912 частину монум. роз­пису кафедрал. собору в Коломиї. Брав участь у мист. ви­ставках у Львові від 1885. Персон. — посмертна (1928). Осн. жанри — порт­рет, краєвид, побут., істор. і реліг. композиції, натюрморт. Як майстер колориту Д. вміло вводив контрастуючі плями (світлі чи інтенсивно темні): кольор. контрастами виділяв найважливіші елементи. Для дослідж. «Гуцульщина» В. Шухевича (Л., 1900) виконав сотні зарисовок костюмів, предметів побуту, муз. інструментів, гуцул. краєвидів. Виконував монум. роз­писи: «Танець», «Поезія», «Музика», «Мужність», «Любов», «Справедливість», «Мудрість» (усі — 1900; фойє Львів. академ. театру опери та балету ім. С. Крушельницької), «Христос зцілює сліпого» й орнам. фрески у каплиці Милосерд. Христа у Лат. кафедрал. соборі у Львові (1904). За­ймався скульптурою («Гуцул», 1897; рельєф із присвятою В. Лозинському, 1907), книжк. і ужитк. графікою, проектував твори ужитк. мистецтва, декорував інтерʼєри архіт. приват. споруд. У ран­ній період творчості використовував при­йоми пленеризму й віден.-мюнхен. варіанта ім­пресіонізму зі стриманою світлонасиченістю простору, широкими мазками, тонкими градаціями кольорів. Твори присвяч. укр. тематиці, природі Прикарпа­т­тя. Від 1900 захопився сецесією (модерном). Серед львів. митців Д. найбільш широко і послідовно користувався тим набором виражал. засобів, який називають сецесій. «японщиною». Джерелом для за­стосува­н­ня цих при­йомів була колекція япон. дереворитів, зі­брана художником. Започаткував оновле­н­ня львів. книги. Графічні елементи оформлених ним книг стилістично повʼязані між собою і складають інтеграл. частину текс­ту. У живопис. творах, графіці, плакатах Д. вміло використовував лінію і колір, досягаючи свіжих декор. рішень, урізноманітив їх композиц. дисонансами, асиметрією, макро­скопією, кадрува­н­ням; комбінував рослин­ні та геом. елементи. Роботи зберігаються у музеях Львова та Польщі. Серед учнів — О.-Р. Сорохтей.