Демографічна політика

Визначення і загальна характеристика

ДЕМО­ГРАФІ́ЧНА ПОЛІ́ТИКА — цілеспрямована діяльність державних органів та інших соціальних ін­ститутів у галузі регулюва­н­ня процесів від­творе­н­ня населе­н­ня. Пита­н­ня від­творе­н­ня насел., динаміки його чисельності, внутр. закономірності роз­витку, взаємозвʼязку із су­спільно-екон. процесами завжди привертали увагу дослідників. В античні часи вважалося, що зро­ста­н­ня насел. може при­скорювати або гальмувати екон. роз­виток. Такий під­хід від­повід­ав ро­зумін­ню насел. насамперед як засобу існува­н­ня й роз­витку держави і су­спільства, ресурсу, викори­ста­н­ня якого вкрай необхідне для процесу сусп. виробництва. Не­зважаючи на те, що людина одночасно є і засобом, і метою виробництва, Д. п. здебільшого роз­глядають як спосіб приведе­н­ня людського капіталу у від­повід­ність із сусп. потребами. Причому ці потреби можуть мати не лише екон., а й політ. характер. Зниже­н­ня народжуваності у країнах Європи у майбутньому може при­звести не тільки до не­стачі робочої сили для сусп. виробництва, а й занепаду цілих народів як етнонац. і культур. утворень, а у країнах, що роз­виваються, надмір. приріст насел. гальмує екон. роз­виток.

В історії ві­домі спроби держ. впливу на демогр. процеси (пере­важно на народжуваність). У Давньому Римі на поч. н. е. діяли закони, які за­охочували шлюби для під­вище­н­ня народжуваності серед вільного населе­н­ня. За часів феодалізму пред­ставники духовенства всіляко під­тримували великі сімʼї та прищеплювали від­повід­ну поведінку населен­ню. У 20 ст. приклад цілеспрямов. заходів щодо за­охоче­н­ня дітород. активності подала 1946 Франція, де під за­грозою кількіс. скороче­н­ня насел. за­проваджено широку систему грош. виплат сімʼям, що за­охочувала народже­н­ня першої, другої, а особливо — третьої дитини. У 1960–70-і рр. окремі заходи стимулюва­н­ня дітород. діяльності впроваджені у багатьох європ. країнах (як капіталіст., так і соціаліст.). Натомість в Індії на заходи щодо зниже­н­ня народжуваності у 1969–74 виділено бл. 3 млрд рупій, витрачених на пропаганду пере­ваг малодіт. сімʼї, сучас. засобів обмеже­н­ня народжуваності та, у деяких випадках, на на­да­н­ня матеріал. пільг сімʼям, які брали активну участь у реалізації про­грам планува­н­ня сімʼї. У Китаї, починаючи від 1970-х рр., з метою зниже­н­ня народжуваності за­проваджено адм. й матеріал. покара­н­ня осіб, які порушили ви­значені вимоги щодо кількості й термінів народже­н­ня дітей. У кожному конкрет. випадку ефект від за­проваджуваних заходів був різним. Зокрема, Франції на пів­сторіч­чя вдалося від­строчити зниже­н­ня народжуваності до рівня менше 2-х дітей на одну жінку. Заходи щодо стимулюва­н­ня дітород. активності у колиш. соціаліст. країнах мали короткотерміновий ефект, після чого народжуваність повернулася до поперед. рівня. Про­грами, впроваджені в Індії, практично не дали результатів, у Китаї упродовж 1970-х рр. народжуваність знизилася майже вдвічі. Різні наслідки держ. політики зумовлені конкрет. об­ставинами, коли заходи Д. п. здійснювалися або у руслі заг. соц.-екон. політики і від­повід­али су­спільно-істор. перед­умовам, що склалися, на­становам людей у сфері власного від­творе­н­ня, або суперечили й тому, й іншому. Проте навіть за умови зміни ситуації у бажаному напрямку її мас­штаби неможливо запланувати чи перед­бачити, оскільки вони є сумою індивідуал. рішень, індивідуал. поведінки людей. На сучас. етапі Д. п. у більшості високороз­винених країн транс­формувалась у сімейну політику, орієнтовану не на кількісні параметри від­творе­н­ня насел., а на добробут сімей, створе­н­ня макс. сприятливих умов для вихова­н­ня під­ростаючого поколі­н­ня та ґендерну рівність.

Нинішня демогр. ситуація в Україні вимагає заг.-держ. заходів не тільки з метою сприя­н­ня під­вищен­ню народжуваності, а й збереже­н­ня наяв. людського потенціалу. Уряд. стратегія демогр. роз­витку пріоритетами Д. п. ви­значає: під­вище­н­ня рівня народжуваності та роз­виток сімʼї; поліпше­н­ня здоровʼя; зниже­н­ня рівня смертності та збільше­н­ня тривалості життя насел.; регулюва­н­ня міграц. процесів; подола­н­ня негатив. наслідків старі­н­ня насел.; демогр. роз­виток регіонів. Для під­вище­н­ня рівня народжуваності необхідно формувати у су­спільстві сприятливий соц.-психол. клімат для утворе­н­ня сімʼї та позитивну налаштованість громадян на сімейні цін­ності, оберігати традиції багатодітності там, де вони ще існують. Це потребує актив. пропаганди через ЗМІ сві­домого ставле­н­ня до сімей. обовʼязків, створе­н­ня осередків консультатив. допомоги сімʼям тощо. Екон. основа для реалізації сімʼєю своєї осн. функції — народже­н­ня та вихова­н­ня дітей — має створюватися не тільки у ви­гляді держ. грош. допомоги сімʼям з дітьми й посиле­н­ня демогр. спрямованості житл. політики, а насамперед — через удосконале­н­ня оплати праці та сприя­н­ня формуван­ню середнього класу. Велике значе­н­ня мають поліпше­н­ня здоровʼя та під­вище­н­ня тривалості життя насел. шляхом впровадже­н­ня заг.-держ. заходів щодо створе­н­ня здорового екол. і соц. середовища, гарантува­н­ня без­пеки харчува­н­ня, роз­витку в людей почу­т­тя від­повід­альності за стан власного здоровʼя та здоровʼя своїх близьких, формува­н­ня умі­н­ня володіти своїм здоровʼям і поліпшувати його якість. Для збереже­н­ня чисельності та структури насел. на рівні, що забезпечує госп. освоє­н­ня території і збереже­н­ня нац.-культур. цілісності народу України, держава здійснює регулюва­н­ня міграц. процесів. Цей напрям Д. п. перед­бачає посиле­н­ня боротьби з нелегал. міграцією, сприя­н­ня репатріації етніч. українців і пред­ставників раніше депортов. народів, які повертаються в Україну, створе­н­ня умов для повноцін. реалізації труд. потенціалу українців на батьківщині та усуне­н­ня регіон. дис­пропорцій в екон. роз­витку територій та рівні життя насел. держави. Враховуючи збільше­н­ня частки осіб літнього віку в структурі насел. і невід­воротність цього процесу в майбутньому, держава сприяє гармонізації соц. від­носин між пред­ставниками різних поколінь й створює умови для реалізації твор. і труд. потенціалу осіб похилого віку, зокрема роз­робляє та здійснює заходи, спрямовані на під­вище­н­ня тривалості самост. незалеж. життя осіб похилого віку. Пріоритети держ. політики стосовно демогр. роз­витку регіонів полягають у забезпечен­ні соц. стандартів і соц. гарантій для насел. в усіх регіонах і насел. пунктах країни та ко­ординації заходів щодо демогр. роз­витку на рівні регіонів, ви­значених у цільових держ. і регіон. про­грамах екон. та соц. роз­витку. Д. п. України складна і багатопланова, а її здійсне­н­ня залежить не тільки від органів держ. влади, а й зусиль усього су­спільства.

О. М. Палій

Завантажити статтю