Демо-Довгопільський Анатолій Арсентійович

ДЕ́МО-ДОВГОПІ́ЛЬСЬКИЙ Анатолій Арсентійович (31. 12 (13. 01). 1907, С.-Петербург — 15. 10. 1943, Рівне) — режисер, балетмейстер. Навч. у Рівнен. гімназії (1925–30), вивчав театр. справу у Варшаві (1930–35). Здійснив артистичне турне Париж–Лондон–Нью-Йорк (1935–38). У 1938 переїхав до м. Хуст (нині Закарп. обл.) з метою взяти участь в обороні Карпат. України; очолював «Летючу естраду», згодом — «Театр вогнен. доби» — перші військ.-патріот. колективи. Від 1941 — директор, реж., балетмейстер, драматург Рівнен. укр. муз.-драм. театру. Здійснив постановки «Підступність і кохання» Ф. Шіллера (1942), «Мина Мазайло» М. Куліша, «Кохання верховин» (автор п’єси; обидві — 1943); танців до вистав «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого, «Назар Стодоля» Т. Шевченка, «На перші гулі» С. Васильченка, «Будка № 27» І. Франка, «Вечорниці» П. Ніщинського, «Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького (усі — 1942–43).

Рекомендована література

1. Семенюк Т., Москалюк С. Командир «Летючої естради» // Сім днів. 1995, 30 квіт. — 7 трав.;
   Google Scholar Internet
2. Дем’янчук Г. Легендарний Демо // Вільне слово. 1997, 15 січ.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю