Демський Мар’ян Тимофійович
ДЕ́МСЬКИЙ Мар’ян Тимофійович (01. 01. 1935, с. Липівці, нині Перемишлян. р-ну Львів. обл. — 05. 01. 1995, Львів) — мовознавець. Батько Л. Демської-Будзуляк. Доктор філологічних наук (1994), професор (1992). Закін. Дрогоб. пед. інститут (Львів. обл., 1960). Учителював; від 1963 — у Дрогоб. пед. інституті: доцент (1970–92), професор кафедри української мови (1992–95); за сумісн. від 1993 — старший науковий співробітник Інституту українознавства НАНУ (Львів). Зазнав утисків за політ. погляди. Наукові дослідження у галузях укр. фразеології, лексикології, історії української мови, діалектології, стилістики. Від 1992 працював над статутами ЗС України; співавтор «Російсько-українського словника для військових» (К.; Л., 1995), один із творців сучас. укр. військ. терміносистеми.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Особливості функціонування українських дієслівних фразеологічних одиниць // Мовознавство. 1972. № 3; Суть фраземи, її ономасіологічні функції й особливості номінації: Мат. до ідеогр. Словника укр. фразем // Зап. НТШ. 1992. Т. 224; Українські фраземи і особливості їх творення. Л., 1994.
Рекомендована література
- Якимович Б. На тлі подій: Спомин про друга // Дзвін. 1995. № 12;
- Демська-Кульчицька О. Мар’ян Демський: Громадянин, вчений, вчитель, батько (до 70-річчя від дня народж. і 10-річчя смерті) // Укр. мова. 2005. № 4.