Демцю Михайло Іванович
ДЕ́МЦЮ Михайло Іванович (02. 01. 1953, с. Круковець Самбір. р-ну Львів. обл.) — живописець і графік. Народний художник України (2009). Заслужений діяч мистецтв України (2003). 3-я премія Всеукр. трієнале живопису (2001), 1-а премія Фестивалю кераміки (м. Вестервальд, Німеччина, 2003). Член НСХУ (1988). Закін. Львів. училище прикладного та декоративного мистецтва (1980; викл. М. Бордун, Т. Драган). На творчій роботі. Учасник закордон. худож. виставок від 1986. Персон. — у Львові (1993, 1997, 2002), Бохумі (1999), Фрайбурзі (2003; обидва — Німеччина), Реймсі (1999, 2000), Брасьє (2002; обидва — Франція), Вестервальді та Києві (2003). Для творчості Д. характерне тяжіння до традиції укр. нац. малярства. Автор пейзажів, портретів, натюрмортів. Віддає перевагу вираз. експресіоніст. манері, контраст. зіставленню кольорів із переважанням червоної барви. Мистецтвознавці звертали увагу на інтуїтивізм Д., особливо у його портретах. Роботи зберігаються в НХМ, Хмельн., Сум. ХМ, Нац. музеї у Львові, Львів. галереї мистецтв, Музеї кераміки у Вестервальді.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Марія» (1990), «Натюрморт» (1992), «О. Довбуш» (1993), «Вечірня розмова», «Неспокій», «Де ви, господарі Карпат?» (1995), «Тепло рідного краю», «Українка», «Квіти» (усі — 1996), «Осінь» (1997), «Карпати золоті» (1998), «Мулен Руж», «Ранкова Сена», «Вечірній Львів», «Подорож по Голландії» (усі — 2000), «Гуцулка і скрипаль», «Т. Шевченко» (обидва — 2001), «Печерська лавра» (2002), «Якщо є на світі рай — то це Україна» (2004), «Зимові Карпати» (2005), «Зустріч із маестро» (2006), «Квіти ніби сон» (2007).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
