Дем’яненко Марія Яківна

ДЕМ’Я́НЕНКО Марія Яківна (27. 04. 1920, за ін. даними — 11. 03. 1921, с-ще Березна, нині смт Менського р-ну Черніг. обл. — 10. 04. 2004, Київ) — мовознавець. Орден «За мужність» 3-го ступеня (1999). Учасниця 2-ї світової війни. Навч. у Харків. інституті іноз. мов, закін. 1-й Моск. пед. інститут іноз. мов (1941), навч. у Військ. інституті іноз. мов. Працювала в Гол. розвідув. упр. Генштабу Червоної Армії; 1944–50 — референтом-перекладачем в Укр. товаристві культур. зв’язку з закордоном; 1951–92 — у Київ. університеті: доцент кафедри роман. філології. Наукові дослідження стосуються проблем теор. та експерим. фонетики франц. мови; зістав. фонетики франц., рос., укр. мов; методики викладання іноз. мов.

Пр.: Вступний курс фонетики французької мови. 1971; Основы общей методики обучения иностранным языкам. Теоретический курс: Пособ. 1971; 1984; Pour parler français. 1997; Сучасна французька вимова. Теорія і практика: Навч. посіб. 2004; усі — Київ, у співавт.

Г. І. Панич, І. Г. Лепетюк

Основні праці

Вступний курс фонетики французької мови. 1971; Основы общей методики обучения иностранным языкам. Теоретический курс: Пособ. 1971; 1984; Pour parler français. 1997; Сучасна французька вимова. Теорія і практика: Навч. посіб. 2004; усі – Київ, у співавт.