Дем’янчук Іван

ДЕМ’ЯНЧУ́К Іван (24. 12. 1880, містечко Надвірна, нині місто Івано-Фр. обл. — 1919, м. Челябінськ, РФ) — мовознавець, перекладач. Закін. Львівський університет (1905). Викладав класичні мови у польс. гімназії м. Станіслав (нині Івано-Франківськ), одночасно — в. о. дир. жін. гімназії сестер-василіянок. Від 1912 — доцент кафедри класич. філології Чернів. університету. Досліджував творчість антич. трагіків та комедіографів, цікавився папірологією і патристикою. Упорядкував зб. творів грец. комедіографів «Supplementum comicum» (Krakau, 1912; репринтне вид. — Hildesheim, 1967) та коментоване вид. драми Софокла «Гончі собаки» (1912), опублікував розвідку «Із грецьких папірусів. Фрагменти старинної культури» (Л., 1912; містить укр. переклад кількох папірус. текстів). Уклав довідник про неправил. грец. дієслова (1909) та підруч. лат. мови для учнів 1-го кл. гімназії (1911). Автор низки досліджень, зокрема «Рух літературний жіночий у старинній Греції» (1905), «Перекази старинного сьвіта» (1908; Л., 1911; Торонто, 1918), «Родійський колос» (1909), «Декілька педагогічних засад ретора Квінтіліяна» (1912), «Ретор Квінтіліян» (1914). На поч. 1-ї світової війни потрапив до Челябінська, де помер від тифу.

Завантажити статтю