Денисенко Володимир
ДЕНИСЕ́НКО Володимир (25. 05. 1931, м. Хожув, нині Шльон. воєводства, Польща) — оперний співак (бас-баритон). З походження українець. Заслужений діяч культури Польщі (1980). Співу навч. приватно у проф. М. Кузьміцької (1947–48), в Опер. студії проф. Є. Меруновича (1950), у проф. В. Бжезіцького (1950–51) та Я. Райсової (1952–60). Виступав у опер. театрах Варшави (1950–52), Битома (1952–60), Вроцлава (1960–65); Великому театрі Варшави (1965–85). Від 1985 концертує на опер. сценах Польщі та ін. країн. Гастролі у США, РФ, Румунії, Болгарії, Чехії, Словаччині, Швеції, Туреччині, Німеччині, Нідерландах. Володіє голосом широкого діапазону, що дозволяє йому виконувати різнопланові партії, серед яких переважають басово-баритонові (деякі з них записані на платівках, зокрема опера «Фауст» Ш. Ґуно, «Вранішня» К. Пендерецького). Популяризує укр. пісню на концертах чол. хору «Журавлі», фестивалях укр. пісні у Польщі та особистих концертах. У муз. доробку — власні композиції пісень: «На полонині» (сл. М. Дзвінка), «Чому мені тяжко» (сл. Т. Шевченка), «Де зараз ви...» (сл. В. Симоненка).
Додаткові відомості
- Основні партії
- Кардинал («Дочка Кардинала» Ф. Галеві), Скарпіа («Тоска» Дж. Пуччіні), Макбет (однойм. опера Дж. Верді), Мефістофель («Фауст» Ш. Ґуно), Фіґаро («Весілля Фіґаро» В.-А. Моцарта), Дон Базиліо («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Борис Годунов (однойм. опера М. Мусоргського), Кецал («Продана наречена» Б. Сметани), Стольник, Збігнєв («Галька», «Зачарований замок» С. Монюшка), Ізмайлов («Катерина Ізмайлова» Д. Шостаковича).
Рекомендована література
- Вербовий М. Володимир Денисенко // Укр. календар. Варшава, 1968;
- Заєць Г. Соліст Варшавської опери // КіЖ. 1970, 1 лют.;
- Włodzimierz Denysenko: 30 lat pracy artystycznej. Warszawa, 1980.