Крошицький Михайло Павлович
КРОШИ́ЦЬКИЙ Михайло Павлович (04(16). 11. 1894, Севастополь — 04. 04. 1972, Москва, похов. у Севастополі) — живописець, мистецтвознавець. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1956). Чл.-засн. Севастоп. асоц. художників (1923–29), чл. СХУ (1937). Вільний слухач Вищого худож. училища при АМ у Петрограді (нині С.-Петербург, 1914–18), навч. у майстернях І. Творожникова, В. Бєляєва, Г. Залемана, В. Маковського. Учасник мистецьких виставок від 1914. Працював у Севастоп. картин. галереї: н. с. (1927–29), дир. (1939–45), керував евакуацією її худож. цінностей до Томська (РФ); заст. дир. Алупкин. палацу-музею (нині АР Крим, 1929–32); худож. ред. видавництва «Коммуна» (Воронеж, РФ; 1932–34); дир. Воронез. музею образотвор. мистецтв (1934–39); дир. Сімфероп. ХМ (1947–49); водночас голова Крим. СХ (1948–51); від 1948 — у Сімфероп. худож. училищі: дир. (1949–50); викл. студії САУ (1953–67). Створював портрети, пейзажі, марини, сюжетні композиції. Окремі роботи зберігаються у Сімфероп. і Севастоп. ХМ.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «З недавнього минулого» (1923), «Берег біля Херсонеса» (1924), «Повстання на броненосці “Потьомкін”» (1927), «Два покоління», «Рибалки-колгоспники» (обидва — 1929), «В. Ленін на Другому селянському з’їзді» (1934), «Художник Я. Бірзгал» (1946), «Герой Радянського Союзу С. Семенюк» (1947), «Гурзуф» (1951), «Мертва хвиля» (1953), «Весна», «Художник М. Щеглов» (обидва — 1954), «Захід сонця 12 травня 1944 року. Розгром фашистів під Севастополем», «Штормить» (обидва — 1970).
Рекомендована література
- Произведения севастопольских художников 1884–2006: Альбом. Сф., 2006.