ДРАНО́ВСЬКИЙ Володимир Йосипович (10. 01. 1934, Дні­пропетровськ — 05. 10. 2018, Дні­про) — кон­структор космічної техніки. Доктор технічних наук (1992), професор (1998), член-кореспондент НАНУ (2003). Заслужений діяч науки і техніки України (1996). Держ. премії СРСР (1970) та України (1999) у галузі н. і т. Орден Ярослава Мудрого 5-го ступ. (2004). Закін. Дні­проп. університет (1957), де від­тоді й працював; від 1961 — у КБ «Пів­ден­не» (Дні­пропетровськ): 1986–2005 — гол. кон­структор і нач. КБ косміч. апаратів та систем; водночас читав лекції у Дні­проп. університеті й Нац. аерокосміч. університеті «Харків. авіац. ін­ститут» (професор кафедри двигунів і енерго­установок). Брав участь у створен­ні багатьох типів косміч. апаратів наук., нар.-госп. і військ. при­значе­н­ня серій «Космос», «Інтеркосмос», «Автомат. універсал. орбітал. станція», «Океан». Наук. кер. роз­робле­н­ня та гол. кон­структор першої укр. косміч. системи «Січ-1», один з ініціаторів створе­н­ня НКАУ і першої Держ. косміч. про­грами України. Від 1995 очолював роз­робле­н­ня косміч. апаратів нового поколі­н­ня серій «Мікросупутник», «Січ-2», «Попередже­н­ня» та ін.