Круг Карл Адольфович

КРУГ Карл Адольфович (24. 06(06.07). 1873, м. Немирів Поділ. губ., ни­ні Вінн. обл. – 24. 04. 1952, Мос­ква) – фахівець у галузі електротехніки і механіки. Член-кореспондент АН СРСР (1933). Заслужений діяч науки і техніки РРФСР (1937). Державні нагороди СРСР. Закін. Моск. вище тех. училище (1898) та університет (1903). У 1898–1900 стажувався в Німеччині, зокрема у Дармштадт. (тут 1911 захистив доктор. дис.) і Шарлоттенбур. (Берлін) вищих тех. училищах. Від 1901 працював у Моск. вищому тех. училищі: 1913–14 – заступник декана мех. відділ. і проводив значну роботу з організації електротех. відділ., від 1917 – 1-й декан електротех. ф-ту, на базі якого 1930 створ. Моск. енергет. інститут (відтоді до 1952 – завідувач кафедри основ електротехніки).

1920 ініціював створення Держ. експерим. електротех. інституту (згодом Всесоюз. електротех. інститут): від 1921 – 1-й дир. і наук. кер., 1930–35 – зав. лаб. ртут. випрям­лячів, від 1935 – зав. лаб. постій. струму високої напруги. Водночас від 1937 – в Енергет. інституті АН СРСР (обидва – Москва): 1941–43 – зав. електротех. відділу, 1943–52 – організатор та зав. лаб. постій. струму. Засн. моск. електротех. школи. Досліджував проблеми теор. електротехніки та перетворення постій. струму в змінний. Брав без­посередню участь у розроблен­ні плану ГОЕЛРО, був чл. Держ­плану СРСР (1920–30-і рр.). Займався проектуванням і випробовуванням електротех. при­ладів та установок, зокрема для вирішення проблем електрифікації великих пром. р-нів («Элек­трифи­кация Центрально-Про­мыш­лен­ного района», Москва, 1918). Автор відомого підручника «Основы электротехники», що витримав 6 вид. і перекл. бол­гар. мовою (Москва, 1916; 1926; т. 1–2, 1931–32; 1936; т. 1–3, 1938–39; т. 1–2, 1946), а також низ­ки ґрунтов. статей у ж. «Элек­тричество».

Пр.: Теория переменных токов. Москва, 1906; Das Kreisdiagramm des Induk­tionsmotoren. Berlin, 1913; Бескол­лек­тор­ные асинхронные двигатели. Москва, 1915; Ленинград, 1928; Электро­магнитные процессы в установках с управляемыми ртутными выпря­мите­лями. Москва, 1935; Переходные про­цессы в линейных электрических цепях. Москва; Ленинград, 1948; Задачник по теоретическим основам элек­тротехники. Москва; Ленинград, 1948 (спів­авт.); Основы электротехники. Москва; Ленинград, 1952 (спів­авт.; пе­рекл. китай. та румун. мовами).

О. В. Савченко

Основні праці

Теория переменных токов. Москва, 1906; Das Kreisdiagramm des Induk­tionsmotoren. Berlin, 1913; Бескол­лек­тор­ные асинхронные двигатели. Москва, 1915; Ленинград, 1928; Электро­магнитные процессы в установках с управляемыми ртутными выпря­мите­лями. Москва, 1935; Переходные про­цессы в линейных электрических цепях. Москва; Ленинград, 1948; Задачник по теоретическим основам элек­тротехники. Москва; Ленинград, 1948 (спів­авт.); Основы электротехники. Москва; Ленинград, 1952 (спів­авт.; пе­рекл. китай. та румун. мовами).

завантажити статтю