Круг Карл Адольфович
КРУГ Карл Адольфович (24. 06(06.07). 1873, м. Немирів Подільської губернії, нині Вінницької обл. — 24. 04. 1952, Москва) — фахівець у галузі електротехніки і механіки. Член-кореспондент АН СРСР (1933). Заслужений діяч науки і техніки РРФСР (1937). Державні нагороди СРСР. Закінчив Московське вище технічне училище (1898) та університет (1903). У 1898–1900 стажувався в Німеччині, зокрема у Дармштадтському (тут 1911 захистив докторську дисертацію) і Шарлоттенбурзькому (Берлін) вищих технічних училищах. Від 1901 працював у Московському вищому технічному училищі: 1913–14 — заступник декана механічного відділення і проводив значну роботу з організації електротехнічного відділення, від 1917 — 1-й декан електротехнічного факультету, на базі якого 1930 створено Московський енергетичний інститут (відтоді до 1952 — завідувач кафедри основ електротехніки).
1920 ініціював створення Державного експериментального електротехнічного інституту (згодом Всесоюзний електротехнічний інститут): від 1921 — 1-й директор і науковий керівник, 1930–35 — завідувач лабораторії ртутних випрямлячів, від 1935 — завідувач лабораторії постійного струму високої напруги. Водночас від 1937 — в Енергетичному інституті АН СРСР (обидва — Москва): 1941–43 — завідувач електротехнічного відділу, 1943–52 — організатор та завідувач лабораторії постійного струму. Засновник московської електротехнічної школи. Досліджував проблеми теоретичної електротехніки та перетворення постійного струму в змінний. Брав безпосередню участь у розробленні плану ГОЕЛРО, був член Державного плану СРСР (1920–30-і роки). Займався проектуванням і випробовуванням електротехнічних приладів та установок, зокрема для вирішення проблем електрифікації великих промислових районів («Электрификация Центрально-Промышленного района», Москва, 1918). Автор відомого підручника «Основы электротехники», що витримав 6 видань і перекладений болгарською мовою (Москва, 1916; 1926; т. 1–2, 1931–32; 1936; т. 1–3, 1938–39; т. 1–2, 1946), а також низки ґрунтовних статей у журналі «Электричество».
Додаткові відомості
- Основні праці
- Теория переменных токов. Москва, 1906; Das Kreisdiagramm des Induktionsmotoren. Berlin, 1913; Бесколлекторные асинхронные двигатели. Москва, 1915; Ленинград, 1928; Электромагнитные процессы в установках с управляемыми ртутными выпрямителями. Москва, 1935; Переходные процессы в линейных электрических цепях. Москва; Ленинград, 1948; Задачник по теоретическим основам электротехники. Москва; Ленинград, 1948 (співавт.); Основы электротехники. Москва; Ленинград, 1952 (співавт.; перекл. китай. та румун. мовами).