Древо

«ДРЕ́ВО» – фольклорний гурт, ансамбль дослідників і виконавців української народної музики. Засн. 1979 у Києві, сучасна назва — від 1988; кер. — Є. Єфремов. «Д.» демонструє світові традиц. селян. музику українців як повноцінне й самобутнє мист. явище, що не потребує обов’язк. композитор. обробки. Учасники гурту (переважно студенти, випускники та викладачі Нац. муз. академії, Київ) поставили мету пізнати, практично засвоїти та правдиво відтворювати нар. пісні, зберігаючи у влас. співі регіон. стиліст. риси досліджуваних традицій. Осн. наук. базою та джерелом оригін. репертуару «Д.» стала активна експедиц. та наук.-дослідн. робота Є. Єфремова, І. Клименко, С. Копил, В. Пономаренко, Т. Сопілки, О. Шевчук на теренах Центр. та Зх. Полісся (північ Житомир., Київ., Рівнен. обл.), Лівобереж. Подніпров’я (Полтавщина, Сумщина), Сх. Поділля (Уманщина). Важливим принципом роботи ансамблю є прагнення уникати механіст. копіювання здобутих муз. зразків. Пісню у виконанні «Д.» щоразу варіантно оновлюють, залишаючи водночас тією самою. Це стало можливим завдяки створеній Є. Єфремовим спец. методиці мелодич. варіювання, базованого на знайдених ним закономірностях побутування пісні в автентич. середовищі. Для твор. діяльності «Д.» характерним є сполучення наук. достовірності у відтворенні нар. пісні з влас. виконав. стилем, академ. рівня майстерності з імпровізац. безпосередністю та емоційністю співу. Ансамбль є колектив. автором та виконавцем муз. вистави «Кам’яне коло» (реж. В. Троїцький, прем’єра відбулася у вересні 2002). Досвід «Д.» поширився й на ін. фольклорні ансамблі, що виникали пізніше у Києві, Кіровограді, Львові, Сумах, Харкові, Хмельницькому (часом як відгалуження від «Д.»). Учасники «Д.» ведуть майстер-класи з укр. фольклор. співу в країнах Європи; ансамбль є постій. учасником спіл. міжнар. проектів, радіо- і телепередач, наук. симпозіумів, всеукр. та міжнародних фестивалів, концертів (виступи у Бельгії, Грузії, Латвії, Литві, Німеччині, Польщі, РФ, Узбекистані, Франції). Випустили компакт-диски: «Musiques Traditionnelles d’Ukraine» (Париж, 1995), «Drewo: pieśni z Ukrainy» (Варшава, 1998; 2002), «Рай розвився. Християнські мотиви в українському фольклорі», «Опромінені звуки» (разом із тріо О. Нестерова; обидва — 2001), «Ой давно-давно... — найдавніша й новіша музика українців» (2003; усі — Київ).

Літ.: Брюховецька Л. Голос рідної землі // Київ. 1987. № 6; Решетилов В. Не розірвати б серце... // Там само. № 9, 10; Іваницький А. Українська музична фольклористика. К., 1990; Liepszy i pięnkniejszy. «Drewo» z Kijowa w CSW // Gazeta wyborća — Gazeta stołeczna. 2001, 19 lipca; Курмашов Є. «Кам’яне коло» робить оберт. Під ДАХом відбулася цікава прем’єра ФОпери — вистави нового жанру // Політика і культура. 2002, 10–16 груд.

Г. В. Конькова

Розмір шрифту

Древо

Рекомендована література

Інформація про статтю

Схожі статті